НА ПУЛЬСІ СУЧАСНИХ МЕДИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Валерій Чобітько  сьогодні працює першим заступником головного лікаря Чернігівської обласної лікарні. Він один із авторів і натхненників програми  комп’ютеризації та інформатизації  медичного закладу.  А колись він бачив себе за штурвалом великого транспортного літака. І мрію свою здійснював послідовно:  після школи вступав  до льотного училища транспортної авіації  у сусідній РФ. Медаль  після середньої школи давала можливість здавати  тільки один  предмет, і це була улюблена фізика. Але строга медична комісія не надала допуску — відправила абітурієнта долікуватися.  А він  вступив до Тернопільського  медичного. Лікуватися, то одразу з лікарського фаху! Таку  історію спеціально не придумаєш, а  життя вигадливе. Тоді мобільних не було, тож батькам зателефонував вже із Тернополя, щоб повідомити: навчатиметься  у медичному.  Проте льотне минуле, хоч і нереалізоване,  нікуди не ділося. І проявляється у Валерія Чобітька  у  надзвичайній зацікавленості  до технічних новинок,  сучасних технологій.  Він переконаний, що без цього сьогодні неможливий ніякий розвиток, а медичного закладу насамперед.

Про глобальні зміни у зв’язку з медичною реформою, про новітні медичні  технології , про розвиток медичного закладу у сучасних умовах  – в інтерв’ю із першим заступником  головного лікаря Чернігівської обласної лікарні  Валерієм Чобітьком.

-Нещодавно у Чернігівській обласній  лікарні запрацював телемедичний центр, який робить доступними послуги кваліфікованих спеціалістів, незважаючи на відстані. В умовах нашої Чернігівської області, де відстань часто є критичним фактором, це взагалі прорив. Ви приділяєте технічному оснащенню лікарні надзвичайно велику  увагу.  Це головний пріоритет вашої роботи?

— Сучасна медицина без використання сучасних технологій справді неможлива. Але не може бути у пріоритеті лише  один якийсь  напрямок. У нас розроблена комплексна  Програма розвитку обласної лікарні в умовах реформування всієї медичної галузі країни  і області до  2019 року. Ця трирічна програма  включає в себе  удосконалення самої структури лікарні. Це стосується і  приміщень, де перебувають пацієнти,   і  сучасного обладнання.  Не може  високоспеціалізована дороговартісна допомога у складних випадках надаватися  без відповідного  обладнання.

Наша програма  також передбачає  створення  високоспеціалізованих центрів, зокрема,  центру хірургії, терапевтичного центру,  до якого входитиме консультативно-діагностичний центр, який ми саме зараз доукомплектовуємо.   Триває робота по організації  уронефрологічного  центру, де буде знаходитися і відділення гемодіалізу.   У наших планах  також створення інших структурних підрозділів для більш ефективної роботи, таких як  торако-пульмонологічний  центр, де лікуватимуться хворі  не з пневмоніями чи  бронхітами, а ті, які після складних оперативних втручань на органах грудної клітини потребуватимуть стаціонарного лікування, а також  з патологіями, які потребують попереднього  обстеження перед  оперативним  втручанням.

Такі перспективи. І звичайно паралельно йде удосконалення параклінічної служби,  створення відділення інтервенційної радіології.  Сподіваємося, що  до кінця цього року  запрацює, і ми зможемо надавати екстрену допомогу пацієнтам   з мозковими інсультами та іншими  важкими захворюваннями.

Це що стосується структурної реорганізації лікарні на вимоги часу. Водночас  ми величезну  увагу  спрямовуємо на кадровий потенціал.Бо,  знову ж таки,  сучасні  медичні технології потребують постійного навчання і підвищення рівня кваліфікації спеціалістів. От найближчим часом  ми знову встановлюватимемо дороговартісне обладнання, яке потребує  відповідного уміння на ньому працювати. І  треба навчати таких спеціалістів, і  в Україні, і за кордоном.

-Телемедицина, яка вже стала реальністю в Чернігівській обласній лікарні, є  підтвердженням конкретних кроків у ногу з часом, як кажуть.  Які перспективи відкриває цей напрямок надання медичної допомоги?

— На сьогоднішній день можливості інформаційного зв’язку в обласній лікарні дозволяють проводити консультації з будь-якого робочого місця. У  нас створена локальна мережа  та доступ до Інтернету, і 200 автоматизованих робочих місць наявні тільки  в медичній  частині. Тобто кожне відділення має по три-чотири, а деякі відділення і п’ять  автоматизованих робочих місць.  Якщо хворий знаходиться в реанімації,  або у відділенні інтенсивної терапії, чи  у палаті хірургічного корпусу — де б він не знаходився,  ми з будь-якого місця можемо проводити консиліуми через Інтернет. Навіть якщо складний пацієнт  і є потреба проконсультуватися з фахівцями  Академії медичних наук, науково-дослідних інститутів,  ми можемо організувати таку консультацію.  У наших лікарів висока кваліфікація  за всіма напрямками, але є рідкісні захворювання, коли доводиться звертатися до вузьких фахівців.

-А як оснащені лікарні в області?  Скільки лікарень на сьогодні вже можуть виходити на такий телезв’язок з обласним центром і отримати необхідну консультацію?

— Районні лікарні теж розвиваються у цьому напрямку. Наш перший телемедичний консиліум, який ми провели  з Корюківською центральною районною лікарнею 6 квітня,  був дуже успішним.   Там у хірургічному відділенні  перебував  пацієнт з деструктивним панкреатитом , який потребував консиліуму на високоспеціалізованому рівні.  Хворий складний,  вирішувалося питання, чи можна його зараз транспортувати,  чи він потребує консервативного лікування, чи безпосередньо зараз необхідно проводити оперативне втручання. Тому що це дуже складна патологія,  в усьому світі летальність сягає близько 30%. А оскільки  на нашій базі знаходиться обласний центр по лікуванню хворих з деструктивними панкреатитами, у нас є  спеціалісти такого рівня. Такі пацієнти іноді потребують 15 і більше оперативних втручань. І наш медичний консиліум відбувся у  режимі он-лайн, де всі ці питання розглядалися.  Якість  трансляції  нас дуже задовольнила і порадувала, беручи до уваги той факт, що ми можемо навіть електрокардіограму  прочитати через Інтернет.   Таким чином ми випробували на практиці  обладнання, встановлене  у  спеціальному  кабінеті,  який буде входити до складу  телемедичного центру. Взагалі це  одна із складових частин клініко-діагностичного центру, який ми зараз формуємо на базі поліклінічного відділення. Тут  буде  надаватися  амбулаторна медична допомога,  буде і лабораторія,  і відділ променевої діагностики працювати, окремо від стаціонару.

-А за які це кошти?

-За кошти обласного бюджету. З деяким обладнанням допомогли меценати.

У телемедицини величезний потенціал?

-Так.  Вже сьогодні  ми можемо проводити не тільки медичний консиліум, але й телемедичні конференції. Можемо збиратися і проводити мультимедійні заходи, дистанційне навчання,  дистанційні конференції. Тобто не тільки одноразовий консиліум або консультацію спеціаліста. Ми обладнали  поки що одну кімнату біля конференц-залу  поряд  з телемедичним  центром.  Але  думаємо над тим, що варто  обладнати щетакий телемедичний кабінет у хірургічному корпусі.  Там основна маса тяжких і складних пацієнтів, і  відповідні спеціалісти  там працюють. І щоб не втрачати час на переходи, а  вести  трансляцію з місця. Загалом плануємо визначити конкретні дні  по  спеціалізаціях  – це щодо організації самого процесу. Наприклад, у відповідний день  консультуватиме своїх колег з районів кардіолог вищої кваліфікації, наступного дня – уролог,  і так далі.  До цих консультаційних днів треба підготуватися, зібрати інформацію, сформулювати питання. Інформацію про своїх пацієнтів, які, на їхню думку, потребують консультацій  конкретних спеціалістів, подаватимуть лікарі.

-А коли запрацює  клініко-діагностичний центр?

— Фактично сьогодні вже клініко-діагностичний центр функціонує.  Але ще триває етап доукомплектації  і  процес  організаційного відпрацювання. Це ніби стаціонар одного дня. Ми хочемо організувати роботу так,  щоб людина, яка  приїжджає з району,  отримала весь комплекс високоспеціалізованих послуг за один  день. Плануємо запровадити і попередній запис, також і через Інтернет.  Щоб  людина приїхала і не ходила по території, а в одному місці пройшла всі діагностичні процедури і отримала заключення для лікування за місцем проживання .  Тут є лабораторія, і кабінети прийому лікарів різних спеціальностей, зараз встановлюємо  рентген-апарат.  На  сьогодні  у нас  вже працює і  комп’ютерна томографія, є вся функціональна діагностика:  і спірометрія, і ЕКГ, і УЗІ-кабінети,  і ультразвукова діагностика. Можемо проводити і  телемедичні консультації.

-Щоб завершити історію про  перший телеміст з Корюківкою, що вирішили стосовно  пацієнта з панкреатитом?

-Хворому   установили діагноз. Зробили деяку корекцію щодо лікування, і на сьогодні є позитивні зрушення,  і загально-клінічні, і  лабораторні. Тому вирішено продовжувати консервативне лікування. Хоча не виключено, що  згодом  доведеться вдаватися до  радикальних методів.

-І фактично ця телепослуга не несе додаткових фінансових навантажень ні для лікарів, ні для пацієнтів?

-Так. Це не потребує  додаткових затрат.  І так, як  ми бачимо організацію такого процесу,  ми ніде не зустрічали.  Ми все робимо за своїм власним планом, враховуючи саме нашу специфіку і потреби області.

-Тобто наша  обласна  лікарня у межах України  мабуть у перших рядах  у запровадженні цих комунікаційних технологій і включення їх у медичні послуги?

-Ці технології  в інших  областях  також запроваджують, звичайно. Деякі лікарні я відвідував саме для ознайомлення із  таким  досвідом колег. Але  така кількість автоматизованих робочих місць, і щоб була  прописана власна конкретна програма – цим ми можемо пишатися.  Наша програма передбачає замкнуту систему автоматизованих робочих місць, охоплює і поліклініку, і стаціонар. Тобто з будь-якого  робочого місця я можу передивитися  і  дані лабораторної діагностики,  й історії хвороби пацієнтів.  Зараз ми впроваджуємо програму щодо електронного ведення  медичної документації, в тому числі «локальні протоколи надання медичної допомоги»  та систему «підтримки лікарського рішення».  Ввів у комп’ютер діагноз, кнопочку натиснув –  і одразу формуються, згідно  протоколу,  необхідні обстеження і  призначення, а лікар вже може зробити корекцію. Навіть молодий лікар, який  багато читає,  підтвердить:  одні підручники одне пишуть, інші – інше пропонують .  А у нас є чіткі уніфіковані локальні протоколи. І програма не дає помилитись. Це велика справа.

-Валерію  Миколайовичу,  а ви маєте підтримку   у втіленні  ідей  комп’ютеризації  та модернізації  лікарні? Знаходите розуміння?

-Звичайно, це працює наша спільна команда,  наше керівництво.  Ми слідкуємо за новими технологіями, впроваджуємо нові методи. Перші  кроки  ми робили  ще у 1996 році.  Перший комп’ютер з’явився у неврологічному відділенні, коли я там був ординатором. Потім ця ініціатива поширилася.  У 2003 році,  коли я став заступником головного лікаря, ми розробили цілий напрямок –  програму інформатизації закладу.  Курси організовували для тих, хто недостатньо володіє комп’ютером,  і наші співробітники проходили навчання.

— Яка світова практика вам до вподоби?

-У  закордонних лікарнях мені не так багато  довелося  побувати з  офіційними делегаціями.  Здебільшого брав участь  у конференціях, нарадах, конгресах.  Був у Парижі, Стамбулі, Празі.

-Там, мабуть,  усе комп’ютеризовано?

-Не настільки уже у них усе ідеально.  Деякі напрацювання у нас навіть кращі, наприклад, щодо захисту даних. У них все передається  через різні ротори, Wi-Fi.  А у нас не було таких  можливостей, зате  маємо  замкнуту  унікальну  систему, бо у нас прокладені кабелі на кілометри.  І до них  нема легкого доступу. А тут якраз важливе питання захисту лікарської інформації. І наша система  краще захищена. Навіть інформація  кожного лікаря  захищена від іншого лікаря, і від мене, наприклад, також.  Код  доступу  є у кожного тільки до історій своїх пацієнтів.   І це  також дуже важливе питання.

-Багато розмов про страхову медицину, але ніякої конкретики. Що ви думаєте з цього приводу як практик?

-Треба визначитися з вартістю самих медичних послуг.  По цій темі працює, наприклад, проект зі Світовим банком.  У світі заведена така практика:  ще з 80-х років  минулого століття  у США,  країнах ЄС  розроблені  критерії    діагностично-споріднених груп. Тобто в залежності від складності тієї чи іншої нозології, складності самого пацієнта, тяжкості його стану, а також від фінансових затрат на його лікування формуються такі групи.  В  одній групі можуть  бути, наприклад,  операції при апендициті, при грижах черевної стінки, де коефіцієнт складності  невеликий. А  такі складні оперативні втручання  як  при інфарктах міокарда, деструктивних панкреатитах – вони відносяться вже до іншої групи, де коефіцієнт складності може бути і 5, і 7.  Щоб запровадити такий механізм  в Україні і працює проект Світового банку.  Ми напряму не знаходимося у  цьому проекті,  тобто нам не йде  фінансування, але ті заклади, які бажають , беруть   у ньому  участь. Там витрати невеликі, тільки на програмне забезпечення.    Від нашого регіону окрім Чернігівської обласної лікарні у цьому проекті  беруть участь  міська лікарня№2 м. Чернігів, Бобровицька ЦРЛ і Прилуцька міські лікарня. Ми подаємо інформацію  про  те, з якими хворобами поступають пацієнти,  який термін вони провели  у стаціонарі, яке отримували  медикаментозне лікування.  У Києві централізовано збирається інформація від медичних  закладів  і здійснюються середні  розрахунки. У результаті буде розраховано  вартість тієї  чи іншої  послуги  при кожному конкретному захворюванні.   Це дасть можливість укладати контракти, визначати кількість відшкодування,  пацієнтам обирати медичний заклад  для лікування тощо.  Таким чином на сьогоднішній день відбувається підготовча робота до впровадження страхової медицини. Її елементи будуть запроваджуватися у 2017 році на первинному рівні . У  2018-2019 має відбутися формування госпітальних округів, укладення контрактів.  Діагностично-споріднені групи маємо  впровадити у всіх медичних закладах до 2020 року. І зараз стоїть питання законодавчого врегулюванні всіх цих процесів.

-І як справи із законодавчим врегулюванням?

— Поступово формується необхідна законодавча база. Дуже важливий Закон був увалений Верховною Радою 6 квітня  ( Закон  України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я»  (р. № 2309а-д) – Ред.)  Тепер  будуть готуватися  підвідомчі документи по КМ, по МОЗ, які регламентуватимуть   організацію роботи медичних закладів. Ми будемо називатися «некомерційне лікувальне підприємство». Надаються  більш широкі автономні повноваження закладам охорони здоров’я:  самі будемо визначати і штат, і чисельність приміщень,  самі розраховувати, чи нам утримувати  їх,  чи переходити у менші. До речі,  у своїй програмі розвитку лікарні ми ніби передбачали, що будуть відбуватися такі зміни, і багато  необхідних речей заклали. Ми все робимо компактно, ніяких додаткових приміщень не будуємо, а удосконалюємо  і оптимізуємо ту структуру, де нема величезних затрат на  її утримання.

-Тобто ви зберегли існуючу  базу?

-Так, ми зберегли базу, нічого зайвого не набудували, такого, яке  стояло б і вимагало коштів. У нас усе  компактно, і все необхідне є.  Звісно,  бажання розширитися завжди приходять.   І по можливості будемо це робити.  Наприклад, є плани створити єдиний операційний  блок, сконцентрувавши в одному місті і апаратуру, і спеціалістів. Така світова практика. У нас поки що це розрізнено, кожне відділення має свою операційну. А якщо  об’єднаємо, то можна буде більш раціонально використовувати всі ресурси. Але поступово все будемо робити.

-Як ви думаєте, скільки років нам треба буде так інтенсивно працювати?

-Реформа розрахована у кращому випадку на три роки,  фактично  до 2020  року. Але  це найкращий варіант. Багато  залежить від  парламенту, від  законів, які необхідно приймати. Якщо сесія зараз не проголосує необхідний пакет законів,  тоді знову пару років втратимо. І тоді  тільки років через 5-6  можна буде на щось сподіватися.

Спілкувалася Віра Лобановська

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *