УВАГА, ІНСУЛЬТ! ПРО МОЖЛИВОСТІ,ПЕРСПЕКТИВИ ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКИ — ВІД ГОЛОВНОГО НЕВРОПАТОЛОГА ОБЛАСТІ ОЛЕКСАНДРА МАРЦИНКЕВИЧА

Лікар-невропатолог вищої категорії, кандидат медичних наук Олександр Марцинкевич вже понад 12 років завідує неврологічним відділенням Чернігівської обласної лікарні. І загалом весь його професійний шлях пов’язаний з обласною лікарнею. Сюди він приїхав після закінчення Тернопільського державного медичного університету у далекому 1986 році. Виходячи з величезного досвіду роботи у професії та розуміння ситуації щодо неврологічних захворювань в області, він став ініціатором зміни статусу відділення із загального на спеціалізоване, започаткувавши організацію двох спеціалізованих центрів: для пацієнтів з порушеннями мозкового кровообігу та для хворих на запальні та демієлінізуючі захворювання. «При цьому ми не відмовляємо у допомозі пацієнтам з іншими нозологіями», — запевняє Олександр Марцинкевич.
Таким чином, з 2002 року на базі неврологічного відділення Чернігівської обласної лікарні функціонують два спеціалізовані центри: обласний Центр судинних захворювань нервової системи та Центр для хворих на запальні та демієлінізуючі захворювання.
Чому саме такий напрямок був обраний чернігівськими фахівцями? А також про особливості медичної допомоги при інсультах, про можливості і перспективи обласної лікарні у цій сфері, про сучасні технології і світові досягнення в лікуванні інсульту, поради щодопрофілактики – про це та інше в інтерв’ю із завідувачем неврологічним відділенням обласної лікарні, головним позаштатним невропатологом Управління охорони здоров’я Чернігівської облдержадміністрації Олександром Марцинкевичем. 
-З усього спектру неврологічних захворювань ви, Олександре Олександровичу, особливо виділили саме допомогу при судинних захворюваннях. І конкретно при інсультах як гострій формі порушення мозкового кровообігу, що спричиняє тяжкі наслідки. Чому саме таке рішення? І що така спеціалізація дає неврологічному відділенню і пацієнтам?
-Широко відомо, що інсульт посідає друге місце серед хвороб, що спричиняють летальні наслідки або призводять до інвалідності. Інсульт – це, мабуть, найважче у проблемі судинно-мозкових захворювань, своєрідна квінтесенція хвороби, найгостріший стан, який приводить до порушення функцій нервової системи, можливоїінвалідизації, а досить часто до смерті. Вартозадуматися, адже за статистикою тільки до 20% хворих після перенесення інсульту повертаються до повноцінного життя. По Чернігівській області 30% хворих (900 осіб)щороку помирають від інсульту. По Україні загалом ці цифри сягають 35-40 тисяч в рік. А з тих, що вижили, 80% стають інвалідами. Тому інсульт – це надзвичайна проблема, як в соціальному аспекті, так і в медичному. 
І світова медична наука постійно шукає нові методики і технології для цієї категорії пацієнтів і для запобігання ускладненням. Організація медичних центрів, які спеціалізуються виключно на допомозі при інсультах – це світова практика, яка засвідчила свою ефективність. Оскільки тут надзвичайно важливий фактор часу, бо потрібно якомога швидше розпочати лікування. Тому насамперед треба забезпечити раннє транспортування пацієнта у такий центр, де все підготовлено для надання йому необхідної допомоги.
На сьогодні у світі широко використовується тромболітична терапія (тромболізис) з використанням препарату актилізе, що дозволяє провести відновлення кровообігу, а отже дати людині шанс вижити з мінімальними дефектами. Неможливе застосування цієї технології тільки тоді, коли хворий поступає запізно. Введення цього препарату можна здійснювати в межах до 4,5 годин з моменту початку інсульту. Отже, необхідна вчасна доставка пацієнта і чітка професійна робота бригади медиків. І знову ж таки, найбільш ефективна допомога можлива саме тоді, коли працюють спеціалізовані центри,з відповідними фахівцями, обладнанням та наявністю необхідних медикаментів. За цим принципом організована робота медичної системи в Європейських країнах, Америці і Канаді.
-Тобто у них допомога при інсультах поставлена ніби на конвеєр? 
-Можна й так сказати. Більше того, сучасні технології вже дозволяють видалити сам тромб із судини, який спричинив гострий стан. Наприклад, у Швейцарії це працює так.Хворий поступає в інсультний центр (інсультний блок), денаявні всі необхідні медикаменти, а його лікування оплачується страховою компанією. Якщо пацієнт доставлений в межах необхідного часу (до 4,5 годин), його зустрічає кваліфікована бригада медиків, яка проводить комп’ютерну діагностику і здійснює тромболітичну терапію, коли немає протипоказань проти цього препарату. Далі проводять ще й тромбектомію: проникнення в судину, знаходження тромбу і виведення його. Хоча і коштує це суттєво – близько 10 тисяч євро. Але у країнах, де налагоджена система медичного страхування, ці витрати покривають страхові компанії.
-Фантастика! І тут ми повертаємося до нашої реальності. Гостра тема фінансування торкається всіх сфер життя, і мабуть медицини особливо. 
-Це справді так. І я наголошую: лікарі у нас кваліфіковані, у разі необхідності можемо швидко навчитися. Але нашим лікарям здебільшого просто нічим працювати. Лікування однак проводиться наявними засобами, люди не залишені напризволяще. У Чернігові та області практично стовідсоткова госпіталізація хворих з інсультом. У нас один із найкращих показників по Україні, нас за це хвалять на всіх рівнях. Наші пацієнти отримують ту допомогу, яку є можливість їм надати. Понад 40% хворих потрапляють у реанімацію, і це кращий варіант – застосування інтенсивної терапії. Якщо є необхідність з’ясувати характер інсульту, проводиться візуалізація мозку, тобто комп’ютерна томографія. У разі крововиливу в мозок направляємо пацієнтів у Київ для оперативного втручання. Нещодавно наші нейрохірурги отримали дуже хороший сучасний апарат ангіограф, і зараз його освоюють, щоб оперувати на судинах мозку у нашій обласній лікарні. Ангіограф дає можливість як здійснювати операції на судинах, так і робити видалення тромбів. Але всі допоміжні засоби,знову ж таки, дуже вартісні.База в нас є, і перспективи є, якщо буде фінансування. Бо зрозуміло, що тут без підтримки держави, місцевого фінансування чи страхових фірм не обійтися.
— Чи проводиться у нас тромболізис в області? 
-Так. Тромболітична терапія проводиться у Чернігові і в Ніжині, є певні напрацювання. Але це невелика кількість. За три роки було проведено близько 50 тромболітичних терапійдля пацієнтів. Тоді як щороку на Чернігівщині трапляється близько 3 тисяч інсультів, нехай тисяча з них – геморагічні, але на решту 2 тисячі хворих 50 тромболізисів – це надзвичайно мало. Обладнання для уточнення типу інсульту (комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія) в нас є. Таке обладнання є і в інших лікарнях. Воно дороговартісне, і поки що використовується тільки у робочий час, а також при необхідності викликається ургентний спеціаліст, який робить обстеження. Хотілося б, щоб така апаратура працювала цілодобово, і відповідний фахівець був на місці. Адміністрація лікарні цю проблему знає і працює над її вирішенням. Але найболючіший момент – це наявність препарату актилізе. Він є в Україні, запатентований, але надзвичайно вартісний. Так для проведення тромболізису потрібно в середньому два флакони, і це коштує в середньому близько 27 тисяч гривень. Більшість тромболізисів, проведених у Чернігові, були здійснені завдяки державній підтримці. Тобто лікарні отримували безкоштовно цей препарат і при показаннях проводили цю методику. Але на сьогоднішній день такої державної підтримки немає. Можливості у пацієнтів його купити дуже обмежені. Тим більше, коли йдеться про хвилини, а не про години. І все це надзвичайно ускладнює вчасне проведення тромболітичної терапії. 
-Але в принципі ви вже сьогодні можете працювати як сучасний інсультний центр? 
— Якщо є чим працювати і якщо забезпечується необхідне фінансування. Повністю відповідати світовим протоколам щодо організації інсультного блоку ми поки не можемо. І в усій Україні цього ще практично немає. На Вінничині, наприклад, тільки завдяки підтримці всієї області та університету організований такий сучасний інсульт ний центр. Що для цього потрібно? Відповідне фінансування, створення колективу, який буде займатися виключно інсультами, приміщення і обладнання. 
Чи можна робити тромболізис, наприклад, у відділеннях інтенсивної терапії? Загалом так. Але я наголошую на тому, як це робиться у світі, де рухаються шляхом організації вузькопрофільних спеціалізованих реанімаційних інсультних блоків. Обладнаних найсучаснішою апаратурою, де займаються виключно пацієнтами з інсультом і де надання допомоги при інсульті доведено до автоматизму. І ми будемо рухатися у цьому напрямку.
— Що б ви порадили людям у якості профілактики, аби не доводити ситуацію до критичної?
-Хочу особливо зауважити, що профілактика – це не тільки медичний аспект. Здоров’я людини залежить насамперед від неї самої, а не від медицини. Профілактика має бути вчора, сьогодні, завтра, завжди. Інсульт – це вже крайня ступінь вираження цереброваскулярної патології, часто наслідок нехтування своїм здоров’ям. По-перше, необхідно контролювати свій артеріальний тиск. У хворих на гіпертонію ризики інсульту зростають в декілька разів. Можна стверджувати, що гіпертонічна хвороба є головним постачальником інсультів. То скажіть, людина повинна лікувати гіпертонію? Повинна. Лікуються люди? Дуже легковажно вониставляться до цього, і або зовсім не лікуються, або роблять це як прийдеться. Якісно лікуються близько 15-20%. Лікар обстежив, виписав препарати, пояснив. А далі хто має дбати про своє здоров’я? Другий момент: доведено, що куріння є істотним фактором, що спричиняєінсульт. Тобто це не тільки рак легенів, як зазначається на пачках з цигарками, а й інсульт. Хто на це зважає? Третій момент: підвищений рівень цукру, діабет також серед факторів ризику. Отже треба слідкувати за харчуванням і способом життя, контролювати масу тіла. Хто це повинен робити? Загалом це ще й питання освіченості людей. У цивілізованих країнах набагато нижчий рівень захворювань, бо люди розуміють важливість піклування про власне здоров’я. Тому профілактика включає і просвітницькі заходи, якими лікарі також займаються.
До речі, страхова медицина, яка буде запроваджуватися, можливо змусить людей думати про своє здоров’я більш відповідально. У країнах, де налагоджена система страхової медицини, люди дуже дисципліновані. Адже якщо не виконувати приписи лікаря, є загроза втрати страховки. Тому люди приймають виписані ліки, контролюють тиск, регулярно перевіряються, здають аналізи. А ні – тоді, як кажуть, твої проблеми, страховки не отримаєш. В екстрених випадках мінімальну допомогу нададуть, а далі доведеться лікуватися за власні кошти, а це великі суми. 
-Підсумовуючи тему інсульту, які ознаки мають насторожити людину і що треба робити у разі необхідності?
-Найперші п’ять ознак виникнення інсульту: раптова слабкість чи оніміння на обличчі, в руці, нозі або половині тулуба; раптове зниження або втрата зору; раптове ускладнення в розмові або в розумінні мови; раптово виражений головний біль без явної причини; раптове головокружіння, нудота, блювання, похитування при ходьбі, втрата рівноваги. Всі ці фізіологічні реакції можуть бути симптомами інсульту. У цих випадках треба негайно викликати швидку медичну допомогу, яка має якнайшвидше доставити людину в неврологічне відділення чергової лікарні, де, при показаннях, має бути проведений тромболізис (з використанням препарату актилізе) у перші три, інколи 4,5 години з моменту розвитку інсульту. У цьому випадку можна зберегти здоров’я і працездатність.
-А як працює другий спеціалізований напрямок у вашому відділенні?
-У нас функціонує обласний Центр запальних та демієлінізуючих захворювань. Тут переважає група пацієнтів з розсіяним склерозом. Проблема непроста, тяжка, як для діагностики, так і для лікування. Кількість пацієнтів, і це, як правило, пацієнти працездатного віку, збільшується щороку. Вони, здебільшого,потребуватимуть соціального захисту, адже втрачають працездатність, можуть стати інвалідами. Тому ми взяли на себе таку ношу, і практично більшість пацієнтів області, це понад 250 осіб, впродовж року проходять курс лікування в нашому відділенні в разі загострення чи при необхідності постановки діагнозу. 
Окрім того, вже близько десяти років наше відділення є учасником різноманітних міжнародних клінічних досліджень. Тобто наші фахівці і лікарі знаходяться на передовій світової науки по цій проблемі. Що це означає? Ліки, які проходять певні опробування, можуть використовуватися в нашому відділенні. Пацієнти за згодою можуть брати участь у цих дослідженнях. Ці препарати вже мають офіційний статус в усьому світі і використовуються для лікування інших захворювань, але дослідження показують, що вони ефективні і при лікуванні розсіяного склерозу. Зрозуміло, що треба напрацювати доказову базу, аби все це було внесено у протоколи. І таким чином пацієнти мають можливість безкоштовно проходити лікування найсучаснішими ліками. 
Для хворих з розсіяним склерозом є державна програма підтримки – по безкоштовному виділенню медикаментів для лікування цих пацієнтів. Хотілося б, звичайно, щоб кількість ліків, яка виділяються державою, була суттєво вища і системна. Та головне, що держава підтримує. Хоча були певні затримки, але зараз вже питання відрегулювалося. Загалом ми задоволені нашими результатами в плані лікування хворих на розсіяний склероз. 
-Які ще захворювання лікуються у вашому відділенні?
— Це величезна кількість захворювань, пов’язаних з онкологією, захворюваннями хребта, больовими синдромами, генетичні захворювання, запальні: менінгіти, енцефаліти, а також захворювання, пов’язані з порушенням імунної системи. Тобто весь спектр неврологічних нозологій обслуговується в нашому відділенні. Люди мають можливість не тільки лікуватися у нас, але насамперед здійснити якісні діагностичні дослідження. Наше відділення виконує ще й експертну функцію, тобто здійснює експертизу осіб, які потребують, зокрема, соціального захисту. Але це суто за направленням відповідних комісій. Ми кладемо таких осіб у відділення і проводимо діагностику. 
Тому навантаження на відділення досить велике, лікарняні ліжка ніколи не пустують. Зараз вже немає тих звичних, за радянських часів, правил про обов’язкове перебування у лікарні 21 день. Середній термін перебування скоротився до 10 днів – за рахунок впровадження нових технологій, які значно прискорюють процеси і діагностики, і лікування.
-А на якому рівні технічне оснащення вашого відділення на сьогодні?
— У лікарні є два комп’ютерні томографи, є також ядерний магнітно-резонансний томограф, є апарат УЗД для дослідження судин головного мозку, є енцефалограф. Цього року був придбаний найсучасніший ангіограф, який підходить для дослідження судин голови і серця. У нашій лікарні функціонує єдиний в області Центр для хворих на запальні та демієлінізуючізахворювання, що займається пацієнтами з розсіяним склерозом; єдиний в області кабінет по дегенеративним захворюванням і хворобі Паркінсона; єдиний в області кабінет по пароксизмальним станам та епілепсії, підготовлені відповідні фахівці. Є також багато інших задумок. Ми постійно вчимося, обираємо перспективні напрямки і впроваджуємо в практику. Причому, ми пішли по шляху спеціалізації. За кожний з цих напрямків відповідає конкретний лікар, який удосконалюється саме з даної конкретної проблеми. Це рівень обласної лікарні. Важливо відзначити, що адміністрація нашої лікарні підтримує всі наші починання.
Хочу також додати, що наш обласний Центр судинних захворювань нервової системи займається не тільки лікуванням, діагностуванням, а також просвітницькою і профілактичною роботою серед населення області та лікарів. На нашій базі проводиться багато різних тематичних курсів, наукових конференцій, куди приїжджають спеціалісти і науковці з Києва, Харкова та усієї України. Ми ініціюємо такі зустрічі, щоб найновішу інформацію про лікування, діагностику, профілактичні заходи, найсучасніші технології й обладнання ми дізнавалися з перших вуст і якнайшвидше. 
У тому числі це стосується і тематики судинно-мозкових порушень. У Чернігівській обласній лікарні взагалі досить потужні неврологічні корені і традиції. Я змінив на посту попереднього завідувача неврологічним відділенням Андрія Денисовича Махна, чудову людину і чудового фахівця, лікаря вищої категорії, заслуженого лікаря України. І колишній головний лікар, при якому я розпочинав свою трудову діяльність, покійний вже Груша Анатолій Микитович, також був невропатологом, доктором медичних наук, професором.
-А нинішній лікарський склад вашого відділення який? Ви задоволені кадрами?
— Вважаю, що неврологічні кадри в обласній лікарні на сьогоднішній день є одні із найкваліфікованіших в області. У нас дев’ятьлікарів, переважно молодого віку. Майже всі вони – лікарі вищої категорії, є також, крім мене, ще кандидат медичних наук Карета Сергій Олександрович. Всі їздять на навчання, бувають за кордоном, постійно працюють над підвищенням свого професійного рівня. І це, я вважаю, головне. Наші лікарі, по-перше, люблять неврологію,по-друге, люблять і поважають пацієнтів. І третє – хочуть, можуть і люблять вчитися. Це ті три кити, які забезпечують наш високий рівень.
Спілкувалася Віра Лобановська

Один комментарий к “УВАГА, ІНСУЛЬТ! ПРО МОЖЛИВОСТІ,ПЕРСПЕКТИВИ ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКИ — ВІД ГОЛОВНОГО НЕВРОПАТОЛОГА ОБЛАСТІ ОЛЕКСАНДРА МАРЦИНКЕВИЧА

  1. Тетяна Потієнко Ответить

    Дуже хороший спеціаліст і хороша людина! Низький уклін Олександру Олександровичу за його працю!

Добавить комментарий для Тетяна Потієнко Отменить ответ

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *