Гайморит — що це за хвороба, які її ознаки та як проходить лікування
Що таке гайморит, які ознаки хвороби та як проходить лікування. Про це та інше у програмі «Відверто з лікарем» на Українському Радіо «Чернігівська хвиля» розповіла Анна Мекшун – лікар-отоларинголог Чернігівської обласної лікарні.
Далі з її слів:
Що таке гайморит?
Якщо взяти в цілому, то гайморит — це запалення верхньої щелепної пазухи, тобто гайморових пазух. Зараз ще заведено казати риносинусит, тобто немає ізольованого запалення якоїсь одної пазухи, це запалення всієї порожнини носа. Це повітроносні камери, які в нормі мають бути пустими, саме там циркулює та зігрівається повітря.
Гайморові пазухи є над бровами, є основні пазухи — ближче до центру голови. Також є клітини решітчастого лабіринту — це також всередині голови. Вони також можуть мати запалення, але ці пазухи можуть бути не у всіх. Існує таке поняття агенезія лобних пазух, коли вони від народження можуть бути нерозвинені.
Існує два види гаймориту:
- гострий — це ускладнення гострої респіраторної вірусної інфекції. Він може тривати до 12 тижнів.
- хронічний — це вже неодноразовий процес, який повторюється.
В середньому п’ять-сім днів відбувається перехід від вірусної етимології до бактеріальної. Існує поствірусний період — це перехідне вікно бактеріального стану. Після 10 днів починає “бурлити” інфекція бактеріального характеру. Але у всіх часовий проміжок буває різний, наприклад, у людей з імунодефіцитом хвороба прогресує швидше. Інколи буває, що людина до кінця не їде і родичі можуть вже викликати швидку допомогу.
Що відбувається в пазухах, коли є загострення хвороби?
90% усіх захворювань, які пов’язані з нежитю, утрудненням носового дихання — це все вірусна етіологія. Це, як ми звикли казати: застуди, вірусні інфекції, тобто це запалення усіх пазух та слизової.
Через що може виникнути запалення.
Це реакція всього організму. Може бути переохолодження, різкий перепад температури, відкриті вікна, кондиціонери.
Також, потрібно сказати про анатомічні особливості, наприклад, проблему з зубами. Корені зубів верхньої щелепи входять в нижню стінку гайморової пазухи. І після лікування коронок, штифтів можуть бути пародонтит і гранульоми на коренях зубів, це призводить до запалення гайморових пазух. А може спрацювати навпаки, у людини може бути гайморит і він створює запалення зубів.
Існує ще проблема — міцетома гайморової пазухи. Це грибковий процес і найчастіше він буває, коли після того, як пломбувальний матеріал виходить за межі кореня і навколо цієї частинки утворюються клітинки грибів і поступово наростають. Це може тривати роками. Симптомами може бути розпирання гайморової пазухи, тиснення, гнійні виділення, головний біль, температура.
Ознаки та симптоми хвороби.
Ознаками запалення є набряк, почервоніння слизової, виділення. Коли це відбувається, то слизова набрякає і закриваються усі природні отвори пазух звідки має все виходити. З часом може утворюватися гній. Особливо, якщо люди звертаються до нетрадиційної медицини, наприклад, гріють або капають соком цибулі чи моркви. В такий спосіб можна попалити слизову і буде додатковий набряк. Якщо гріти, то буде прискорення утворення бактеріального процесу.
Запалення виникає через роботу всього організму. Це може бути загальне переохолодження, різкий перепад температури, тому нежить може бути й влітку. Кожен переносить все індивідуально, в когось імунітет може бути сильнішим, а хтось більш піддатливий до цих станів. Людина може лікуватися, але все ж приходить до лікаря з ускладненням.
Також, симптомом може бути, коли людина вже днів п’ять лікується від звичайної простуди, помічає, що їй краще, але потім з’являється слабкість, погіршення, інші симптоми, локальний біль, температура, зміна кольору, запаху або кількості виділення. Це вже свідчить до приєднання бактеріальної флори.
Якщо терпіти біль при гаймориті, то можуть виникнути ускладнення, які можуть перейти на очі та мозок. А це вже хірургічне втручання.
Хто в групі ризику?
Усі люди й вік не має значення. Гайморитом можуть хворіти усі. Все залежить від хронічних захворювань та від стану імунітету.
Лікування хвороби.
Найперше що робить лікар — це огляд носової порожнини, оцінка стану слизової, проводить пальпацію, тобто промацує всі точки нервових закінчень. Це робить сімейний лікар. Далі він може скерувати на комп’ютерну томографію та до ЛОРа. Важливо, щоб лікар дивився саме на знімок після комп’ютерної томографії, а не просто читав опис. Рентген робити не потрібно, особливо без направлення.
Щодо лікування, то людина може проходити його амбулаторно, тобто вдома. Їй призначають протизапальні засоби, сольові промивання носа, потрібно слідкувати за гігієною порожнини носа. Також використовуються судинозвужувальні препарати, це спреї в ніс, але ним потрібно користуватися не більше п’яти днів, адже якщо зловживати — може виникнути вазомоторний риніт, коли відбувається пересихання в носі та набряк. Важливо пам’ятати, що ці краплі дають системний вплив. Тобто звідси може бути підвищення тиску та головні болі, якщо ними довго користуватися.
Також використовують топічні інтраназальні кортикостероїди — це гормони, які використовуються для порожнини носа. Використання цих гормонів не призводить до підвищення ваги або тиску. Це важливо пояснити пацієнту.
Якщо підвищується бактеріальна флора, то лікар може назначити антибіотикотерапію або ж прокол гайморової пазухи (пункцію). Це процедура під місцевою анестезією потрібна для того, щоб механічно забрати з пазухи гній аби не допустити подальшого розповсюдження гнійного процесу.
При тяжких випадках потрібне хірургічне втручання — це розкриття гайморової пазухи під контролем ендоскопічної техніки. Це вже глибші анатомічні структури й це крайній метод лікування.
Профілактика хвороби.
- обмежити контакт з хворими людьми;
- сольові промивання носа вранці та ввечері;
- не потрібно нічого зайвого капати в ніс, фітопрепарати має призначити лікар, сольові розчини можна купити в аптеці;
- не соромитися та очищати ніс при необхідності.