Що таке астма?
Що таке астма, які її найяскравіші симптоми, чому на неї можна захворіти й у дорослому віці, що таке напад та до чого приведе неправильне лікування цієї хвороби, в програмі «Відверто з лікарем» в ефірі Українського Радіо Чернігів розповів лікар-пульмонолог Чернігівської обласної лікарні Іван Тельнов.
Повна версія за посиланням:https://www.youtube.com/watch?v=42JE4i8US78
Що таке астма?
Астма – це хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, яка характеризується персистуючою, тобто повторюється час від часу, обструкцією дихальних шляхів або їх звуженням, і такими симптомами, як кашель, епізоди утрудненого дихання, задишка тощо.
Лікар пояснює, що астма буває:
- контрольована – це коли людина живе нормальним життям: нічого її не турбує, немає симптомів, немає кашлю, задишки, вона живе спокійним активним життям, як людина без бронхіальної астми.
- неконтрольована – це коли людина має постійні симптоми, обмежена фізично тощо.
частково контрольована – це перехід від втрати контролю, коли астма рухається в бік неконтрольованої. Або навпаки, неконтрольована астма стає частково контрольованою і є перспектива, що вона стане взагалі контрольованою (завдяки правильному лікуванню та профілактиці).
«Основна ціль лікування бронхіальної астми, зробити із неконтрольованої – контрольовану», — розповів Іван Тельнов.
Видих чи вдих: що важче зробити хворому на астму?
Пацієнтам з астмою важче видихнути (якщо пацієнту важче вдихнути, то це є проблеми психосоматичного характеру). І саме на видиху буде «свистіти».
«Для того, щоб вдихнути, людина застосовує м’язи – дихальну мускулатуру. Видих відбувається пасивно. Тобто м’язи вже не так активно приймають участь. На вдиху повітря заходить активно. Навіть через звужені дихальні шляхи, через звужені бронхи. Але під час видиху утворюються повітряні пастки, які згодом призводять до структурних змін легеневої тканини таких як емфізема».
Хто в групі ризику?
У групі ризику ті, хто може успадкувати астму від близьких родичів, люди з алергією або з ожирінням.
«Ще в групі ризику люди, які мають гастроезофагеальну рефлюксну хворобу. Цей постійний закид шлункового вмісту в стравохід, а іноді можливо, в трахею і далі в бронхи, спричиняє запалення, яке вже призводить до розвитку симптомів бронхіальної астми».
Лікар додає, що спровокувати виникнення може також і куріння, але у курців частіше виникає хронічне обструктивне запалення легенів (ХОЗЛ, — ред.).
В якому війці можна захворіти на астму?
В більшості випадків астма починається спершу у дитячому віці, якщо у дитини є схильність до алергічних реакцій.
«Якщо є алергічний риніт або атопічний дерматит — у дитини є ризик мати ще і бронхіальну астму. Тому дуже важливо поставити правильний діагноз саме в дитячому віці, адже є така тенденція у дорослих пацієнтів, що перші симптоми у них з’являються саме тоді. В пубертатний період всі симптоми зникають і починають повертатися в 20-30 років. Тобто, астма нікуди не зникла, тому й називається персистуюча — симптоми є непостійними», — пояснює Іван Тельнов.
Астма може з’явитися і у дорослому віці, знову ж таки, якщо є схильність до алергічних реакцій, якась алергія в анамнезі, спадковість. Тобто якесь попереднє приховане підґрунтя все ж має бути. На пустому місці вона не виникає.
Здебільшого на астму хворіють люди від 20 й до 40-45 років.
На астму частіше хворіють чоловіки чи жінки?
Частіше, все ж таки, жінки, ніж чоловіки. Лікар пояснює це тим, що це залежить від гормональних особливостей організму або через те, що жінки краще слідкують за своїм здоров’ям, ніж чоловіки й частіше звертаються до лікарів.
Які симптоми можуть з’явитися у дорослої людини при астмі?
По-перше, це кашель. Наприклад, якщо бронхіт триває понад місяць, кашель триває понад місяць або людина прокидається вночі від того, що її турбує кашель, або їй важко дихати, є відчуття стиснення в грудній клітині.
Класичні напади ядухи бувають лише у 30% хворих.
По-друге, є відчуття стиснення в грудній клітині, коли пацієнт відчуває, що «щось свистить». Цей «свист» буває через надлишок харкотиння, потовщення слизової оболонки бронхів та спазм бронхів.
На пізніх стадіях можна спостерігати втягування шкіри міжреберних проміжків під час кашлю, втягування яремної ямки.
«Пацієнти навіть шиєю намагаються дихати при важких формах дихальної недостатності», — зазначає пульмонолог.
А, наприклад, у жінок на період вагітності усі симптоми астми можуть зникнути. Хоча і під час вагітності, і після пологів можуть виникнути загострення. Все індивідуально.
Лікар додає, що зазвичай симптоми астми яскравіше проявляються вночі або після фізичного навантаження.
В чому особливості астматичного кашлю?
Астматичний кашель частіше сухий, іноді зі скловидним харкотинням.
«Тобто прозоре-прозоре, як скло, яке важко відкашляти. Такий кашель може тривати й місяць, й більше та мати різну інтенсивність і погіршуватися за певних умов. Наприклад, при фізичному навантаженні, через погодні умови. Якщо на вулиці підвищена вологість, сирість, зниження температури».
Які стадії має астма?
Стадії астми розрізняють за кількістю нападів ядухи: кількість приступів на добу, на тиждень, по наявності нічних симптомів на тиждень, по обмеженню фізичної активності тощо.
«Є так званий астма-тест-контроль. Там п’ять питань і п’ять варіантів відповіді. Залежно від того, наскільки відповідає людина балів, то, окрім ступеня важкості, ми можемо сказати чи контролює вона захворювання, чи ні. І це є основне. Контрольована астма – це коли людина має за цим астма-тест-контролем 20 балів і більше», — розповідає Іван Тельнов.
Які наслідки можуть бути, якщо неправильно лікувати?
Астма, яку неправильно лікують, може перерости в емфізему легень — легені перетворюються на пухирі з повітрям, які не здійснюють газообмін.
«Тобто людина має хронічну гіпоксію, постійно задихається, не може виконувати звичайний для себе обсяг фізичних вправ. Зробити з цим, на жаль, вже нічого не можна. Процес руйнації легень незворотній. Тут головне, почати вчасно адекватне лікування. Особливо, якщо діагноз астма поставили ще у дитинстві».
Також неправильне лікування астми призводить до ускладнення з боку серцево-судинної системи. Від гіпоксії страждатиме мозок.
Як діагностують астму у дорослої людини?
Золотим стандартом діагностики астми є спірометрія. Проводиться вона наступним чином: людина виконує дихальні маневри, лікарі отримують якийсь результат. Потім обов’язково дві дози бронхолітику (бронхорозширюючого препарату, — ред.). І через 20 хвилин знову роблять спірометрію. Потім зрівнюють показники.
Також є пікфлоуметрія — це вимірювання швидкості видиху.
«Але пікфлоуметрія – це, в першу чергу, дисципліна пацієнта: щоденник потрібно вести постійно, вранці і ввечері. Так ми можемо спостерігати, чи може бути загроза загострення і попередити його. Але не завжди щоденник пікфлоуметрії пацієнти ведуть щодня», — зауважує пульмонолог.
Щодо лікування астми, то воно стандартне і для дітей, і для дорослих: інгаляційні кортикостероїди.
Чому пацієнти бояться гормональних інгаляційних препаратів?
Люди плутають гормони ін’єкційні, які мають системну дію, та інгаляційні. В інгаляційному кортикостероїді кількість діючої речовини — це тисячна доля від всієї ін’єкції, тобто мікрограми. На відміну від ін’єкційних, які містять соті долі грамів.
«Це, по-перше, набагато менша доза. По-друге, вони створені спеціально для того, щоб ними дихати. Вони майже не всмоктуються в кров, та частина дози втрачається під час самої інгаляції. Наприклад, людина вдихає, є втрата дози в ротовій порожнині, є втрата дози під час видиху і від того в системний кровотік всмоктується не більше 0,01%. Тобто воно фізично не може ніяк вплинути на гормональний фон. Немає ані збільшення маси тіла, ані інших проявів».
Єдине ускладнення, яке зазвичай буває, це кандидоз ротової порожнини (грибкова інфекція, яку спричинюють представники роду Candida – ред.). Але це все через неправильне користування, коли пацієнти не дослухаються до порад лікаря, пояснює пульмонолог.
«Після кожної інгаляції гормону (інгаляційного кортикостероїду), треба обов’язково чистити зуби або полоскати ротову порожнину, і бажано щось з’їсти. Тоді цього можна уникнути».
Щодо вагітних, то для них є відповідний препарат, який не шкодить розвитку плоду.
Чи впливає кліматична зона на те, що у людини виникне астма?
В кожному випадку – по-різному. Астма не любить вологості та холоду. Особливо в перехідний період міжсезоння або періоди цвітіння. Вона любить тепло, сухість і без алергенів. Або коли морозець.
Як часто астма «маскується»?
Астма може «маскуватися» під різні хвороби. І щоб розпізнати її, то треба звертатись обов’язково до фахівців.
«Тому зараз ми часто проводимо заняття з сімейними лікарями, бо в першу чергу пацієнти зі скаргами на кашель приходять до сімейного лікаря. І вже сімейний лікар, якщо має якісь підозри, має спрямувати людину до пульмонолога. І зараз всі зусилля направлені на інформацію для сімейних лікарів, щоб вони розпізнали, а не просто прописали якісь пігулки від кашлю або сиропи», — зазначив Іван Тельнов.