Початок організації надання стаціонарної та консультативної медичної допомоги в нашій області слід віднести до 1977 року, коли в хірургічному відділенні обласної лікарні для цього було виділено 20 ліжок. Тоді до обласної лікарні з Чернігівської міської лікарні №1 були переведені працівники, які ще там надавали допомогу цій категорії хворих, а в січні 1981 року було відкрито опікове відділення Чернігівської обласної лікарні на 40 ліжок. Саме 4 січня 1981 року і є датою створення опікової служби в області. У створенні спеціалізованої допомоги опіковим хворим вирішальне значення мала значна кількість випадків опіків в області та нагальна потреба розвитку методів лікування опіків та широке впровадження реконструктивних оперативних втручань.
Першим завідувачем опікового відділення від дня заснування і до 1988 року бів Щукін Іван Никифорович. Саме він доклав чимало зусиль і досвіду в організації роботи та відкритті цього відділення. Йому були властиві високий професіоналізм, людяність. Недарма співробітники відділення називали свого завідувача « батьком».
У складі опікового відділення тоді працювали лікарі- ординатори Дзюгань С.А. та Ткач О.Р., старша медична сестра Ященко Л.Г., операційна сестра Антоненко К.Ф. У відділенні також надавалась допомога дітям з опіковою травмою. З 1988 по 1999 рік завідувачем відділення працював Ткач Олександр Рафаілович, а лікарем-ординатором Ковтун Сергій Михайлович.
З 1999 року відділення очолює Яременко Віктор Васильович, лікарями –ординаторами працюють Ткач О.Р., Кошіль В.М., старшою медсестрою Ященко Л.Г.
З 2000 року у відділенні було введено в дію блок інтенсивної тарапії на 4 ліжка, де лікарем анестезіологом спочатку працювала Загляда О.С., а потім Кузін І.А. Старшою медсестрою відділення з 200 року працює Кругляченко Р.І.. Вона очолює колектив висококваліфіцированих, досвідчених сестер медичних.
В практику роботи відділення широко запроваджуються новітні методи лікування опікової хвороби, виконується широкий спектр реконструктивно-оперативних втручань.
У відділенні надається цілодобова невідкладна медична допомога.
В перші роки після відкриття у відділенні лікувались біля 400 хворих і проводилось до 300 операцій. З року в рік зростають обсяг і якість роботи. На сьогодні у відділенні лікується в середньому 600 пацієнтів, виконується більше 470 операцій. Занятість ліжка становить 100%. Хірургічна активність зросла з 30% до 80 %.
Лікарі та середній медичний персонал систематично проходять курси підвищення кваліфікації, відвідують семінари, з’їзди, працюють в обласній медичній бібліотеці. У відділенні систематично проводяться тематичні та залікові заняття.
Основні напрямки роботи:
Відділення надає допомогу хворим з такими захворюваннями:
– Поверхневі опіки 1-2А ступеня на площі 10-10% п.т. у хворих, що мають або перенесли опіковий шок;
– Опіки 1-2А ст. на площі більшій за 5% п.т. у дітей до 5 років та у осіб старше 60 років;
– Глибокі опіки від 1% п.т., що супроводжуються комбінованими ушкодженнями;
– Глибокі опіки на площі від 5% п.т.;
– Опіки 1-3 ст. обличчя, шиї, кистей, ступнів , промежини, внаслідок яких хворі не можуть пересуватись та обслуговувати себе;
– Глибокі опіки будь-яких частин тіла та площ з ускладненнями опікової хвороби, якщо вони транспортабельні;
– Опіки дихальних шляхів з ушкодженням легень токсичними продуктами горіння;
– Відмороження 3 та 4 ст., їх наслідки;
– Хірургічні захворювання, ускладнені омертвінням покриву шкіри (карбункули та інші);
– Механічні травми, ускладнені омертвінням покриву шкіри;
– Електротравми без ушкодження магістральних судин, великих суглобів, що не потребують ампутації кінцівки;
– Рубцеві деформації та контрактури у дорослих та дітей, які утворились після опіків;
– Деформації від народження, наслідки механічних травм, які ускладнились розвитком дерматогенних контрактур, трофічних виразок;
– Дефекти м’яких тканин, що утворились в наслідок механічних травм і потребують пластичних реконструктивно-відновних операцій, в тому числі із накладанням дистракційного апарату Ілізарова;
– Трофічні виразки різного генезу та локалізації, що потребують пластичних операцій, а також і ті, що потребують консервативного лікування з накладанням цинк-желатинових пов’язок та ін.
Крім іншого, в лікувально-діагностичному процесі використовуються:
– Рання некректомія з одномоментним закриттям опікових ран аутодермотрансплантантами та ксеноплакстикою;
– Лікування хворих в різних стадіях опікової хвороби;
– Накладання апарату Ілізарова на верхні та нижні кінцівки;
– Накладання стержневого апарату на верхні та нижні кінцівки;
– Корекція будь-яких десмогенних контрактур;
– Плазмаферез, УФО крові для лікування опікової хвороби;
– Аутодермопластика;
– Реконструктивна хірургія;
– Ультразвукові методи, комп’ютерна томографія.