Про вірус, шляхи інфікування та скринінг
Вірусний гепатит С – це захворювання печінки, викликане вірусом гепатиту С (HCV); вірус може спричиняти як гостру, так і хронічну інфекцію.
Наразі виявлено, що основним шляхом передачі вірусу гепатиту С є кров:
– під час вживання наркотиків ін’єкційно (спільне використання засобів для ін’єкцій);
– унаслідок повторного застосування або недостатньої стерилізації обладнання у медичних закладах;
– під час переливання неперевіреної крові та її компонентів.
Можливе передавання ВГС:
– статевим шляхом;
– вертикально (від інфікованої матері дитині).
Однак такі випадки фіксують нечасто: ризик передавання від інфікованої матері до дитини, яка не має ВІЛ, становить близько 5%, а статевий шлях інфікування в гетеросексуальних парах зустрічається ще рідше.
ВГС не передається через грудне молоко, харчові продукти, воду, під час безпечних контактів (обійми, поцілунки, спільне вживання харчових продуктів та напоїв).
Вірусний гепатит B — інфекція, що вражає печінку та може спричинити як гостре, так і хронічне захворювання.
Шляхи інфікування:
– горизонтальний — через контакт з інфікованою кров’ю та іншими рідинами організму (слина, менструальні, вагінальні виділення, сім’яна рідина);
– вертикальний — від інфікованої матері до дитини під час пологів;
– статевий;
– унаслідок спільного використання голок, лез для гоління, зубних щіток, інструментів для манікюру тощо;
– хірургічні втручання;
– стоматологічні маніпуляції;
– татуювання, пірсинг, шрамування та інші процедури, що пов’язані із пошкодженням шкіри та можливою кровотечею.
Отже ми радимо, зробити експрес-тест на виявлення гепатиту С і В хоча б раз у житті всім громадянам України (це доступно, звернувшись за консультацією до сімейного лікаря, із яким у Вас підписана декларація).
❗Рекомендуємо посилити увагу до здоров’я та проходити скринінг на вірусні гепатити щороку наступним категоріям населення:
– секс-робітники;
– чоловіки, які мають сексуальні стосунки з чоловіками;
– особи, які споживали/споживають наркотики ін’єкційним та/або інтраназальним шляхом (через вдихання наркотику носом);
– особи, які коли-небудь проходили процедуру гемодіалізу або на момент звернення безпосередньо перебувають на гемодіалізі;
– особи, які отримували донорську кров та/або її компоненти;
– медичні працівники, діяльність яких передбачає здійснення процедур із ризиком інфікування, наприклад інвазійних, та/або контакт із біологічними рідинами, що можуть містити зразки вірусу (хірурги, травматологи, акушери-гінекологи, лаборанти, маніпуляційні медсестри тощо, а також працівники служб надзвичайних ситуацій/правоохоронних органів у разі поранення гострими інструментами чи потрапляння на слизові оболонки крові, що потенційно може містити вірус ВГC);
– особи, які мають клінічні ознаки ВГС (цироз печінки, гепатоцелюлярна карцинома, підвищені показники функцій печінки нез’ясованої етіології, відхилення в органах шлунково-кишкового тракту, виявлені за результатами ультразвукового дослідження, або захворювання, що часто супроводжують ВГС як позапечінкові прояви);
– люди, які живуть з ВІЛ;
– особи, які перебували в установах виконання покарань;
– особи, які мають татуювання, пірсинг;
– особи, які отримували медичну чи стоматологічну допомогу в умовах, за яких немає певності в дотриманні заходів з інфекційного контролю.
Більше інформації про вірусні гепатити Ви можете знайти за посиланням:
https://phc.org.ua/kontrol-zakhvoryuvan/virusni-gepatiti/tipi-virusnikh-gepatitiv
Джерело: За матеріалами Державна установа «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України»