Які ознаки аритмії, як проходить процес діагностики, хто входить до групи ризику, як впливає на організм аритмія й тахікардія під час вагітності?
Про це та інше у програмі «Відверто з лікарем» на «Українському Радіо Чернігів» розповіла лікар-кардіолог відділення інтервенційної кардіології та реперфузійної терапії Чернігівської обласної лікарні Ліна Малашенко.
Що таке аритмія
Аритмія — це зміна та порушення ритму серця. Порушень ритмів може бути багато, вони мають різне значення для людини й для лікарів, і тому в кожному випадку потрібно слухати, що розповідає пацієнт і після цього ухвалювати рішення, що далі робити, розповідає лікарка.
Через що може бути аритмія та які її ознаки
За словами Ліни Малашенко, найнебезпечніші аритмії ті, які несуть загрозу життю людини. Перш за все це аритмії, які виникають вже з важкими діагностованими серцево-судинними захворюваннями, такими як: перенесений інфаркт, інсульт, під час порушень та вад серцевих клапанів. Тобто, вже є діагностоване захворювання серця, яке починає супроводжуватися порушенням ритму. Така аритмія завжди небезпечна. Її потрібно корегувати, тому що, можливо, вона буде потребувати оперативного втручання.
Менш значущі аритмії часто зустрічаються у здорових людей на фоні панічних атак, стресових станів. Ці аритмії не супроводжуються втратою свідомості, болями в ділянці серця, падінням тиску. Люди не викликають «швидку». Такі аритмії не несуть небезпеки.
«Потрібно зауважити, що часте серцебиття, це не завжди аритмія. Частота рівного серцебиття теж має значення. Якщо воно до 100 ударів на хвилину, а у молоді може бути й до 120 ударів, також під час фізичних або психоемоційних навантажень, то це норма. Людина заспокоюється і ритм сам по собі приходить в норму. А от, якщо частота рівного серцебиття починає перевищувати 160-200 ударів на хвилину, людина відчуває, що це напад. Їй стає погано, може кидати в піт, з’являється задишка, втрата свідомості, падіння тиску — це вже аритмія».
Порушення ритму серця може бути нерівне, може бути часте і нерівне — це теж аритмія, може бути рівне і «випадати» — це називається екстрасистолія. При цих ознаках обов’язково потрібно звернутися до кардіолога.
Як виміряти ритм серця
Серцевий ритм можна виміряти різними методами. Наприклад, пульсоксиметром — цей прилад покаже пульс. Багато в кого є годинники, які показують пульс, каже Ліна Малашенко.
«Можна порахувати пульс пальцями самостійно, але багато людей через хвилювання не чують його».
Діагностика
Якщо людина відчула себе погано, потрібно звернутися до сімейного лікаря, а він вже направить до кардіолога, каже Малашенко.
«Якщо лікар бачить аритмію, то перше, що потрібно зробити пацієнту, це кардіограму. Але кардіограма показує ритм протягом двох-трьох хвилин поки її знімають. І може бути так, що пацієнт прийшов з уже відновленим ритмом або просто вона виникає в інший період доби. І тоді кардіограма служить першим методом, але не основним».
За словами Малашенко, основним методом для діагностики будь-якої аритмії служить холтерівське моніторування.
«Це такий пристрій, який у вигляді касети, на добу вішається на людину. Це пристрій всю добу пише ритм, щоб не відбувалося з людиною. Водночас людина веде щоденник в якому записує, коли вона спала, коли прокинулася, коли підіймалася по сходах, коли виникали неприємні відчуття. Потім це все вона віддає лікарю кардіологу, який розшифровує цей холтер і порівнює симптоми з тим, що він бачить на записі. Робить висновки, рахує кількість перебоїв або фіксує короткі чи тривалі епізоди порушень ритму. І це є основним діагностичним методом порушень ритму».
Ще ритм можна побачити у людини, в якої вже стоїть сучасний кардіостимулятор. Тому що, коли вона приходить на диспансерний огляд свого аритмолога, який ставив стимулятор, то лікар може програматором зчитати всі порушення ритму, які в людини відбулися за пів року або рік.
Тахікардія
Ліна Малашенко говорить, що тахікардій буває багато. Є синусова тахікардія, яка не несе ніякої небезпеки. Це реакція серця на якийсь стан: психоемоційне навантаження, фізичне, біг. Цим керує синусовий вузол.
«Але є інші види тахікардій, наприклад, суправентрикулярна тахікардія, шлуночкова, при них відбувається часте серцебиття, але не з того відділу з якого потрібно, тобто стоять нижчі рівні, які запускають цю тахикардію і синусовий вузол не може її зупинити й керувати цим станом».
Ці тахікардії потребують або хірургічного втручання, або встановлювання кардіостимулятора, каже лікарка.
«Якщо говорити про найстрашнішу, шлуночкову тахікардію, то вона завжди гемодинамічно значуща, тобто завжди пацієнт її відчуває, падає тиск, втрачає свідомість, частота може досягати до 280 ударів за хвилину».
Цю аритмію можна лікувати медикаментозно або ж зробити операцію — катетерна абляція або радіочастотна абляція.
«Суть цієї операції полягає в тому, що проводиться спеціальне електрофізіологічне дослідження в умовах клініки, де лікарі знаходять місце, яке викликає аритмію і задача аритмолога-хірурга — знищити місце лазером або кріозаморозкою».
«Шлуночкова тахікардія несе смертельну загрозу і, наприклад, за кордоном обов’язково ставлять кардіовертер-дефібрилятор — це такий стимулятор з функцією електричного розряду в самому серці, вирівнює ритм та не дає пацієнту втратити свідомість. Такий дефібрилятор має батарейку, яку можна замінити».
Чи «молодшає» аритмія
«Звісно. Я завжди кажу, ми неправильно ведемо свій спосіб життя. Ми багато вживаємо в їжу продуктів, які для нашого організму незрозумілі. І, відповідно, порушуємо обміни речовин. І взагалі від природи ми відходимо все далі. І чим далі ми відходимо, тим більше ми будемо хворіти», — каже Ліна Малашенко.
За її словами, люди можуть нормально не спати, сидіті в гаджетах, отримувати імпульси від Wi-Fi, які організму не потрібні.
«Хочу наголосити, хто має фібриляцію передсердь або, як ще кажуть, миготливу аритмію, тріпотіння передсердь — ці пацієнти обов’язково, з невеликим виключенням, повинні отримувати антикоагулянту терапію (ліки). Ця аритмія несмертельна, але кожен третій, хто її має — отримує інсульт. І антикоагулянти, роблять так, щоб кров була рідка і не збивалася в тромби».
Гіпертонія та гіпотонія
У гіпертоніків аритмія виникає частіше, тому що гіпертонія зазвичай є причиною аритмії, говорить кардіологиня. При гіпертонії проблема не в тиску, а в ремоделюванні серця.
«Аритмія виникає, тому що серце стає більшим, ніж повинно бути. Камера лівого передсердя, яке реагує на розширення гіпертрофії лівого шлуночка, яку всі бачать на рентгені — це наслідок гіпертонічної хвороби. Що таке гіпертрофія — це збільшення в розмірах. А якщо шлуночок збільшився в розмірах, то ритм вже не може контролюватися».
Гіпотонія — не причина аритмії. У гіпотоніків це частіше нейроциркуляторна дистонія.
Групи ризику
- люди, що мають цукровий діабет першого та другого типу;
- гіпертоніки;
- люди з серцево-судинними захворюваннями;
- люди з подагрою;
- люди з хронічними хворобами;
- люди, які вживають алкоголь та палять.
Аритмія під час вагітності
«Аритмія не протипоказана для вагітності, але вагітні — це окрема «каста» пацієнтів, які потребують іншої уваги. Спеціалісти повинні працювати обережно, тому що вагітним практично нічого не можна давати з препаратів. Можна відновлювати ритм електроімпульсною терапією, тобто розрядом дефібрилятора, можна і треба, якщо є така необхідність, ставити кардіостимулятори. І, якщо людина має порушення ритму, то бажано до вагітності пролікуватися».
Спорт і аритмія
Спорт з виявленою аритмією, це все індивідуально, каже Ліна Малашенко. Для початку потрібно дізнатися, з якою метою ставився дефібрилятор. Якщо це, наприклад, шлуночкова тахікардія на навантаження, то ми ж не будемо провокувати таке навантаження, щоб спрацював дефібрилятор. Можна робити кардіонавантаження, які людина добре переносить, але не раджу людям займатися великим спортом.