11 квітня – Всесвітній день боротьби з хворобою Паркінсона
11 квітня вибране невипадково, це день народження Джеймса Паркінсона, лікаря, який першим у 1817 році описав захворювання центральної нервової системи – так званий тремтливий параліч (названий пізніше паркінсонізмом). Що цікаво, він спостерігав симптоми не в медичній практиці, а в повсякденному житті – на вулицях Лондона.
Свої спостереження він поклав в свою геніальну роботу «Есе про тремтливий параліч».
Хвороба Паркінсона – це хронічне захворювання головного мозку, що неухильно прогресує та при якому у пацієнта спостерігаються рухові порушення, підвищений тонус м’язів (ригідність), порушення мови, тремор у стані спокою, а також – розлади психіки – розповідає СЕРГІЙ СЕРГЄЄВ – експерт Управління охорони здоров’я Чернігівської ОДА з «Неврологія», завідувач відділення фізичних методів лікування, медичної реабілітації та паліативної допомоги КНП «Чернігівська обласна лікарня» ЧОР, лікар-невропатолог, лікар з фізичної та реабілітаційної медицини, спеціалізується на групі нервово-дегенеративних захворювань – хворобі Паркінсона та його синдром, коли патологія є проявом інших захворювань ЦНС.
Своєчасно розпочате лікування хвороби Паркінсона дозволяє призупинити розвиток захворювання і зберегти якість життя.
Цю патологію діагностують у 200 осіб зі 100000. За статистикою, частіше хворіють люди пенсійного віку (60+), проте останні десятиліття почастішали випадки захворювання у молодших пацієнтів (до 50 років).
Етіологія та причини хвороби Паркінсона
Вчені продовжують вивчати патогенез захворювання, але виділити точні причини його виникнення поки що не вдалося. Відомо, що в основі патології лежить поступове незворотне зменшення кількості нейронів (нервових клітин), які розташовані у чорній речовині головного мозку.
Головна функція цих нейронів – вироблення дофаміну, від якого залежить передача нервових імпульсів для виконання рухів. Через загибель нейронів зменшується кількість дофаміну, передача імпульсів порушується, з’являються рухові розлади.
На думку вчених, схильність до хвороби може бути зумовлена генетичними факторами (5-10% випадків). Якщо у родині були випадки цієї патології, то ризик розвитку її у родичів помітно зростає.
До інших факторів, які можуть призвести до розвитку хвороби Паркінсона та синдрому паркінсонізму, відносять:
- чоловіча стать – чоловіки хворіють у 1,5 рази частіше, ніж жінки;
- літній вік;
- тривалий вплив токсичних речовин;
- черепно-мозкові травми;
- тривале вживання деяких ліків;
- судинні чи пухлинні захворювання.
Симптоматика хвороби Паркінсона
Часто перші симптоми патології помітити складно – на нерухомість рук під час ходьби чи легкий тремор мало хто звертає увагу. З розвитком захворювання симптоматика наростає, з’являються моторні та немоторні порушення.
Моторні (рухові) прояви:
- тремтіння рук (тремор): у розслабленому стані посилюється, при рухах – зменшується;
- сповільнена хода, «човгаючі» кроки;
- ригідність – підвищений м’язовий тонус кістякової мускулатури;
- зміна дрібної моторики: складніше писати, чистити зуби, зав’язувати шнурки;
- менш «жива» міміка, повільна мова;
- сутулість;
- порушення ковтання і слиновиділення.
До немоторних симптомів відносяться:
- зниження нюху, порушення слиновиділення;
- порушення сечовипускання, статевої функції, часті закрепи;
- біль у кінцівках та у спині (через підвищений м’язовий тонус);
- безсоння вночі та сонливість вдень;
- емоційні (депресія, апатія) та когнітивні порушення (порушення пам’яті, уваги).
Тремтіння при симптомах хвороби Паркінсона прогресує поступово: починається з однієї кінцівки (наприклад, верхній), потім переходить на іншу, з’являється симетричність, потім проявляється на голові, нижньої щелепи, язику і губах. Підвищення тонусу захоплює все м’язові групи. З’являється скутість рухів, знижується темп рухів. Одним з найбільш ранніх симптомів є відсутність співдружніх рухів рук при ходьбі. Потім з’являється рідкісне миготіння, загасаюча мова, зміна почерку (мікрографія). На пізніх стадіях захворювання приєднується утруднення в утриманні рівноваги стоячи і при ходьбі.
Як розвивається хвороба Паркінсона?
П’ять етапів розвитку хвороби що відображає ступінь її тяжкості:
І стадія – симптоми патології мають односторонній характер.
II стадія – двосторонні прояви, постуральна нестійкість відсутня.
III стадія – присутні постуральні порушення, але хворий може самостійно пересуватися та сам себе обслуговувати.
IV стадія – значна втрата рухової функції, але стояти та пересуватися хворий може без підтримки.
V стадія – пацієнт потребує сторонньої допомоги, інакше – прикутий до ліжка чи інвалідного крісла.
Також при хворобі Паркінсона можуть бути:
апатія – байдужість до себе та оточуючих;
депресія – пригнічений настрій, песимізм, зниження уваги, порушення сну;
сальність шкіри, закрепи, посилене слюновиділення, зниження артеріального тиску, пітливість, порушення сечовиділення.
Діагностика хвороби Паркінсона
Трапляються випадки, коли пацієнти на ранніх етапах хвороби Паркінсона помилково лікуються від остеохондрозу і навіть інсульту, тим самим втрачають час.
Досвідчений лікар може діагностувати справжню хворобу Паркінсона під час першого візиту пацієнта, адже її прояви можна оцінити за одним зовнішнім виглядом та проводить неврологічне обстеження з різними функціональними тестами.
При підозрі на хворобу Паркінсона використовують методи нейровізуалізації – комп’ютерну томографію (КТ) або магнітно-резонансну томографію (МРТ).
Лікувальні методики хвороби Паркінсона
Лікування пацієнтів комплексне і проводиться протягом багатьох років. Дозування лікарських препаратів призначається кожному хворому індивідуально.
Правильно підібране лікування дозволяє стримувати прогрес захворювання тривалий час, мінімізуючи симптоматику. Для цього використовується медикаментозна терапія, дія якої спрямована на різні нервові медіатори. Оптимальне поєднання препаратів підбирається з урахуванням стадії захворювання, моторних і немоторних проявів, віку пацієнта та стану здоров’я.
Хвороба Паркінсона повільно, але прогресує, і через порушення контролю рухів вона може призвести до незворотних ускладнень. Тому починати лікування потрібно якнайшвидше. Фахівці КНП «Чернігівська обласна лікарня» ЧОР проведуть комплексну діагностику захворювання, призначать підтримувальне медикаментозне лікування, що зменшить симптоматику та покращить якість життя.