Всесвітній день мозку
Всесвітній день мозку проголошений в 2014 році Всесвітньою федерацією неврології (World Federation of Neurology, з’явилася у 1957 року в столиці Бельгії Брюсселі)).
Заходи дня спрямовані на підвищення обізнаності громадян про важливість здоров’я мозку, необхідність досліджень захворювань мозку і методів їх лікування.
Не дивлячись на прогрес медицини, на зроблені наукові відкриття в області досліджень головного мозку, нервова система людини залишається тією областю, дослідження якої продовжуються до цього дня. Саме головний мозок і множинні аспекти, пов’язані з його роботою, продовжують залишатися загадкою. Головний мозок фактично є командною структурою, завдяки якій здійснюється робота всіх органів людини, тому будь-який збій в роботі головного мозку вмить позначається на життєздатності людини. Мозок розвивається протягом усього життя людини. Під час активної розумової діяльності розростається нейронна мережа і відбувається утворення нових нейронів. Захворювання нервової системи людини, у тому числі захворювання головного мозку несуть для людини тяжкі наслідки, передбачити які деколи важко. В результаті цих захворювань людина може відчувати страждання, нервові переживання, втратити працездатність, стати інвалідом. Саме тому здоров’ю головного мозку неврологи надають таке велике значення, виробляючи систему профілактики вивчених захворювань.
Систематизуючи наявні знання, спираючись на наукові відкриття, використовуючи передові технології в області медичного устаткування і фармакології, фахівці обмінюються досвідом і прагнуть до пошуку найбільш ефективних способів діагностики і лікування захворювань головного мозку.
Варто звернути увагу на статистичні дані ВООЗ щодо поширення патології головного мозку (цереброваскулярні захворювання, хвороба Альцгеймера, хвороба Паркінсона та інші) й одразу постає питання профілактики здоров`я мозку. Організувати його не складно. Слід виконувати ряд основних вимог, серед яких:
- корекція артеріального тиску;
- фізіологічний нічний сон;
- помірні фізичні навантаження;
- відмова від алкоголю та паління;
- раціональне харчування;
- активне розумове навантаження;
- уникання стрессогених факторів – стрес завдає потужного удару по здоров’ю мозку, тому потрібно контролювати свої емоції, а в стані хронічного стресу або інших емоційних розладів звертатися до психотерапевта.
Здоров’я мозку — важлива складова загального стану здоров’я людини. Саме мозок забезпечує нашу здатність спілкуватися, ухвалювати рішення, вирішувати проблеми і вести активне життя. Оскільки мозок контролює стільки повсякденних функцій, це, вочевидь, один із найцінніших органів у людському організмі.
Доступ до профілактики та медичної допомоги є важливим для здоров’я мозку. Це дає змогу завчасно розпізнати проблеми, забезпечити належне лікування та запобігти подальшим проблемам зі здоров’ям. Мозок — це складний і захоплюючий орган, про який потрібно піклуватися змалечку.
Але, на жаль, не завжди профілактичні заходи є достатніми. З поширенням нових та удосконаленням існуючих методів діагностики, лікарі мають змогу більш глибоко й досконало вивчати патологію головного мозку. А це, у свою чергу, дозволяє розробляти нові методи лікування, про що засвідчує завідувач неврологічного відділення, Заслужений лікар України Марцинкевич Олександр Олександрович.
В роботі неврологічного відділення КНП «Чернігівська обласна лікарня» ЧОР впроваджені сучасні лікувально-діагностичні методики для діагностики, зокрема на сьогодні використовуються такі сучасні методи , як:
- комп’ютерна томографія головного мозку «в стандартному режимі та з контрастуванням»;
- вертебральних структур та спино-мозкового каналу;
- магнітно-резонансна томографія головного мозку, різних відділів хребта та спинного мозку;
- електроенцефалографія;
- ехоенцефалографія;
- реоенцефалографія;
- електронейроміографія;
- ультразвукова доплерографія екстра- та інтракраніальних судин головного мозку;
- діагностична люмбальна пункція та лікворо-динамічні проби;
- рентгенографічні обстеження різних відділів хребта;
- імунологічні дослідження крові та ліквору;
- обстеження спинно-мозкової рідини на антитіла до інфекційних агентів;
- полімеразно-ланцюгова реакція на виявлення титру антитіл до вірусів.
Впровадження сучасних методів діагностики дало можливість суттєво змінити підходи до лікування пацієнтів, що страждають на цереброваскулярну хворобу, аутоімунні захворювання, демієлінізуючі і спадкові хвороби, вертеброгенну і нейроінфекційну патологію нервової системи. Найбільш вагомі із них:
- Впровадження «методу екстракорпоральної терапії – плазмофорезу в лікуванні міастенії, розсіяного склерозу».
- Впроваджені стандартизовані алгоритми в лікуванні хворих на інсульти, розсіяний склероз, хворобу Паркінсона, епілепсію з метою мінімізації фармакологічних препаратів як на етапі гострого періоду цих захворювань, так і на відновному етапі.
- Зроблено суттєвий крок до відлагодження етапності лікування хворих на інсульти через організацію палат інтенсивної терапії для інсультних хворих.
- Впроваджено метод етіопатогенетичної терапії вірусної патології нервової системи шляхом проведення вірусологічного скринінгу хворих через дослідження біосубстратів з використанням полімеразноланцюгової реакції.
Не чекайте критичного моменту, проходьте профілактичні огляди і вчасно звертайтеся за медичною допомогою.
Декілька дивовижних фактів про мозок людини:
- Мозок ніколи не перестає змінюватися.
Дослідження показало, що мозок дорослого має здатність створювати нові нервові шляхи, так як і мозок дитини. Крім того, дослідження з медитації показали, що енергійна психологічна підготовка може змінити як структуру, так і функцію мозку. Також цікавим є те, що одна година і півтори хвилини пітливості можуть тимчасово скоротити мозок майже на стільки, як від одного року старіння. Крім того, лише 5 хвилин без кисню можуть спричинити серйозне пошкодження мозку.
- Мозок у інтровертів та екстравертів різний.
Інтроверсія та екстраверсія є результатом різних з’єднань в мозку. Різниця полягає в тому, як вони обробляють подразники. Стимуляція, що надходить у наш мозок, обробляється по-різному на основі особистості. Для інтровертів стимули протікають через довгий, складний шлях у областях мозку, пов’язаних з плануванням, запам’ятовуванням та вирішенням проблем. З іншого боку, для екстравертів шлях набагато коротший. Він проходить через територію, де проходить відчуття смаку, дотику, візуальна та слухова сенсорна обробка. Більш того, різниця в системі дофаміну в мозку екстраверта стимулює їх шукати новизну, ризикувати, насолоджуючись незнайомими або дивовижними ситуаціями більше, ніж інтроверти.
- Великий об’єм місткості.
У мозку міститься близько 1 мільярда нейронів, і кожен нейрон утворює близько 1000 зв’язків з іншими нейронами. Вони поєднуються так, що кожен зв’язкує з багатьма спогадами одночасно, експоненціально збільшуючи обсяг пам’яті мозку до 2,5 петабайт. Це означає, що ваш мозок може зберігати 3 мільйони годин шоу-програм. Щоб використати такий об’єм інформації, вам доведеться дивитися телевізор протягом більше 300 років.
- Потужність мозку. Людському мозкові потрібно 20% від швидкості обміну речовин (метаболізм), тобто від загальної кількості енергії, яку тіло витрачає у спокої за один день. Якщо середня швидкість метаболізму у спокої становить 1300 калорій, тоді мозок забирає 260 таких калорій, щоб нормально функціонувати. Якщо ж перевести калорії в джоулі та вати, цього об’єму вистачить, щоб мозок виробив близько 12Вт електроенергії. Якщо мозок працює над певним інтенсивним/складним завданням, ця цифра може становити 25Вт. Такої кількості електроенергії вистачить для живлення світлодіодної лампи низької потужності.
- Алкоголь впливає на пам’ять. Алкоголь, перш за все, руйнує здатність утворювати нові довготривалі спогади. Якщо збільшити кількість спожитого алкоголю, це призведе до зменшення об’єму пам’яті. Якщо ви споживали алкоголь і не пам’ятаєте, що сталося вчора ввечері, це відбувається не тому, що ви щось забули. Це тому, що алкоголь зробив ваш мозок нездатним утворити нові спогади.
- Мозок розвивається з неймовірною швидкістю. Під час розвитку немовляти кожну хвилину з’являються 250 000 нейронів. До 2-річного віку мозок становить близько 80% від розміру дорослого мозку.
- Швидкість роботи мозку. Інформація у мозку в різних типах нервових клітин проходить з різною швидкістю. Ці сигнали можуть мати повільну швидкість (близько 1,61 км/год) або дуже стрімку (близько 430 км/год). Крім того, нервові клітини можуть передавати 1000 нервових імпульсів в секунду.
- Мозок не відчуває болю. Хоча будь-який біль обробляється у мозку, сам мозок не має больових рецепторів і не відчуває болю. Він являється інструментом, який тіло використовує для виявлення болю. Це пояснює можливість хірургічного втручання в мозок без наркозу, і в цей час пацієнт не буде відчувати болю чи дискомфорту.
- Мозок – потужний комп’ютер. 4-му найпотужнішому суперкомп’ютеру у світі знадобилося 40 хвилин, щоб імітувати лише одну секунду мозкової діяльності людини. Цей комп’ютер мав 705024 процесорних ядер і 1,4 млн. ГБ оперативної пам’яті. На даний час не існує комп’ютера, який може виконувати моделювання активності мозку в реальному часі.
- Мозок – радіопередавач. Людський мозок також є радіопередавачем, який посилає вимірювану електричну хвилю. По суті, він продовжує надсилати ці сигнали навіть протягом 37 годин після смерті.