Що таке кон’юнктивіт та як його лікувати. Розповідає лікар-офтальмолог
Що таке кон’юнктивіт, які існують види, лікування та правила гігієни. Про це та інше у програмі “Відверто з лікарем” на Українському радіо “Чернігівська хвиля” розповів лікар-офтальмолог Ігор Лютницький.
Далі — з його слів:
Що таке кон’юнктивіт.
Кон’юнктива – це слизова оболонка, яка оточує око. Повіки створюють захисний шар та грають роль в утворенні сльози. Кон’юнктивіт — це власне і є запалення цієї слизової оболонки.
Якщо говорити про структуру захворюваності, то в амбулаторному прийомі лікаря, таке захворювання займає третину прийому від кількості всіх пацієнтів.
Чи впливає вік на хворобу?
Часто таке захворювання зустрічається в дітей, це може бути пов’язано зі специфікою дитячого віку та з недотриманням правил гігієни.
Види кон’юнктивіту.
Екзогенний – коли патогенний фактор потрапляє із зовнішнього середовища.
Цю групу можна розділити по етіології:
- бактеріальні;
- вірусні;
- паразитарні;
- хламідійні;
- алергічні.
Екзогенний кон’юнктивіт викликається якимись захворюваннями, які вже існують в організмі, наприклад, туберкульоз.
Аденовірусний кон’юнктивіт. Аденовірус живе в носоглотці і при зниженні імунітету він може активізуватися. Можуть проявлятися симптоми ГРВІ та кератокон’юнктивіту. При цьому виді кон’юнктивіті хвороба може передатися і родичам і колегам на роботі.
Правила гігієни:
- часте миття рук;
- окремий рушник;
- ізоляція хворого в окремій кімнаті;
- обробка антисептиком робочих поверхонь;
- не користуватися флаконами з краплями, якими користується інфікована людина;
- не торкатися очей руками.
Чи може передаватися хвороба?
Так, звичайно, особливо коли людина не дотримується правил гігієни: миття рук, користування індивідуальним рушником тощо.
Також хвороба може передаватися через вірус герпесу. До шести місяців від народження у дитини ще є імунітет, який захищає від вірусу герпесу. Потім усі люди ним інфікуються і при зниженні імунітету він активується.
Бактеріальний та аденовірусний кон’юнктивіт можуть бути заразними?
Алергічний кон’юнктивіт не заразний, але досить неприємний.
ГРВІ може супроводжуватися кон’юнктивітом, особливо коли є утруднення носового дихання. Річ у тім, що вміст кон’юнктивальної порожнини, слиз, злущений епітелій, увесь змивається сльозою в порожнину носа. Якщо є затримання носового дихання цей вміст разом з бактеріями та вірусом залишається в кон’юнктивальній порожнині й одним із симптомів респіраторного захворювання може бути гострий кон’юнктивіт.
Симптоми:
- різі;
- почервоніння ока;
- світлобоязнь;
- сльозотечі;
- погіршення зору;
- гнійні виділення.
Коли кон’юнктива в нормі вона гладка і ковзає по поверхні очного яблука не даючи неприємних відчуттів. При наявності запалення вона набрякає, збільшуються сосочки кон’юнктиви, з’являється відчуття стороннього тіла в оці.
Чи буває хронічна форма кон’юнктивіту?
Так, коли кон’юнктивіт триває довгий час. У цьому випадку лікар повинен уважно вислухати пацієнта, дізнатися про умови його життя та умови праці, про наявність шкідливих факторів і умов (наприклад, пил на роботі), тому що це може бути не бактеріальний і не вірусний кон’юнктивіт.
Постійна робота за комп’ютером також може призвести до розвитку хронічного кон’юнктивіту. Тут доречно згадати і про синдром “сухого ока”, що також є одним з ознак кон’юнктивіту.
Також чим старша людина, тим частіше зустрічається хронічний кон’юнктивіт. Це може бути пов’язано зі станом повік, зниженням тонусу, розвитком синдрому “сухого ока”.
Діагностика.
Для цього потрібно використовувати щілинну лампу або мікроскоп, щоб оглянути кон’юнктиву, повіки, рогівку. Іноді при безуспішному лікуванні різними бактеріальними препаратами доцільно призначити посів на мікрофлору, чутливість до антибіотика.
І при обстеженні не варто зупинятися тільки на підозрі щодо кон’юнктивіту. Треба робити комплексний огляд, адже якщо не оглянути детально пацієнта, можна пропустити і запалення сітківки, кератит або стороннє тіло.
Якщо не лікувати кон’юнктивіт?
Теоретично наш організм теж бореться з інфекцією і хвороба може пройти сама. Але якщо не лікувати хворобу вона може перейти в хронічну форму, можуть бути запалення інших відділів ока.
Ускладненням нелікованого кон’юнктивіту може бути кератит, який може призвести до вирізки рогівки, помутніння, рубців, перфорацій і навіть до втрати ока.
Лікування.
Все залежить від виду. Якщо це бактеріальний кон’юнктивіт — це, як правило, антибактеріальні препарати, якщо це вірусний кон’юнктивіт — це антивірусні препарати, але їх наразі дуже мало.
Якщо це алергічний — тут лікування має бути іншим. По-перше, уникнути контакту з алергеном, приймати антигістамінні препарати, які дадуть швидкий ефект та знімуть алергічну реакцію.
При паразитарному та грибковому кон’юнктивітах використовують інші групи препаратів.
Лікування відбувається від двох днів. Якщо його розпочато вчасно за допомогою крапель можна зняти симптоми. Якщо реакція агресивна, то лікування може тривати тиждень і більше.
Також мікрофлора звикає до антибактеріального препарату тому його бажано міняти через п’ять-сім днів.
При лікуванні хронічного кон’юнктивіту можна досягти ремісії, а з іншої сторони, наразі існує багато апаратного лікування, масаж повік, сльозозамінники, гігієнічні серветки. Усім цим можна досягти хорошого лікування.
Нетрадиційна медицина.
Це може грати допоміжну роль. Наприклад, ромашка та трава череди має протизапальну, антибактеріальну дію. Це не вирішить проблему в цілому, але бувають ситуації, коли поряд немає аптек та ліків. Ці відвари можна використовувати як для лікування синдрому сухого ока, так і для промивання очей. Але це не можна використовувати, як самостійний засіб для лікування.
Джерело:https://suspilne.media/572301-so-take-konunktivit-ta-ak-jogo-likuvati-rozpovidae-likar-oftalmolog/