Всеукраїнська кампанія «16 днів проти насильства» – насильство за допомогою цифрових засобів
Насильства стосовно жінок та підлітків, яке відбувається в реальному житті, відтворюється та посилюється за допомогою цифрових засобів.
За даними міжнародного дослідницького проекту ESPAD, у 2019 році лише 6,7% опитаних підлітків в Україні не користувались соціальними мережами. Майже 45% підлітків проводять у соціальних мережах до 3 годин на день, а ще приблизно 50% – 4 та більше годин.
За результатами опитування близько третини (29%) свідків булінгу переважно ігнорують його. Практично третина опитаних свідків булінгу ігнорувала його через те, що вважала те, що відбувається, не своєю справою, та не вважала, що їхні дії дадуть результат. Кожен десятий свідок – ігнорував булінг через острах самому стати його жертвою, 8,4% свідків не мали до кого звернутися, а ще 8,7% свідків вважають, що цим мають займатися дорослі.
У цьому дослідженні запитання щодо булінгу ставилися не лише підліткам, а й керівникам закладів освіти з метою більшого розуміння розповсюдження проблеми не тільки серед учнівського, але й викладацького складу. Так, кожен п’ятий керівник визнав, що протягом поточного навчального року викладачі їхнього закладу освіти були ображені/принижені учнями та батьками.
Основним видом приниження викладачів протягом поточного навчального року були вербальні образи в присутності інших осіб. Про це повідомив кожен третій керівник закладу освіти. Причому найчастіше це відбувалось у сільських ЗЗСО. Кожен шостий представник ЗЗСО обласного центру повідомив про те, що вчителям надсилали образливі sms-повідомлення та обговорювали або висміювали на сайтах про вчителів/викладачів, а ще 12,5% – про те, що вчителям надсилали образливі повідомлення в соціальних мережах (Facebook, Viber, Telegram, WhatsApp тощо).
За правильного використання мережа привчає до самостійного розв’язання задач, структурування великих потоків інформації, дотримуючись основних правил безпеки.
Зазначена інформація допоможе батькам та дітям безпечно користуватись цифровими технологіями та захистить дітей від впливу шкідливої інформації.
КІБЕРБУЛІНГ ТА ЧАТ-БОТ «КІБЕРПЕС»
Кібербулінг – це цькування із застосуванням цифрових технологій. Кібербулінг може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах і мобільних телефонах, зокрема через:
- поширення брехні чи розміщення фотографій, які компрометують когось у соціальних мережах;
- повідомлення чи погрози, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди.
За даними ЮНІСЕФ в Україні, майже 50% підлітків були жертвами кібербулінгу. Кожна третя дитина прогулювала школу через кібербулінг. 75% підлітків у анонімному опитуванні підтвердили те, що Instagram, TikTok і Snapchat є основними соціальними платформами для цькування.
Міністерство цифрової трансформації у співпраці з ЮНІСЕФ та за інформаційної підтримки Міністерства освіти і науки України, Координаційного центру з надання правової допомоги та Міністерства юстиції України випустило чат-бот «Кіберпес». У чат-боті можна дізнатись про те, як діяти дітям, батькам і вчителям у разі кібербулінгу.
Чат-бот у Telegram і Viber допоможе дізнатись, як визначити кібербулінг, як самостійно видалити образливі матеріали з соціальних мереж, а також куди звертатись за допомогою.
У чат-боті «Кіберпес» можна знайти інформацію про те:
- що таке «кібербулінг» та як він проявляється;
- як визначити контент, що містить кібербулінг;
- що робити, якщо вас кібербулять;
- як видалити матеріали, що містять кібербулінг;
- як попередити кібербулінг;
- як не бути кібербулером.
ЗАХИСТ ДІТЕЙ ВІД СЕКСУАЛЬНОГО НАСИЛЛЯ В ІНТЕРНЕТІ: ОСВІТНІЙ ПРОЄКТ «STOP SEXTING»
Сексуальне насилля онлайн – один з викликів, який стоїть перед батьками та педагогами. Діти можуть стикатись із сексуальним насилля в Інтернеті у формах секстингу, кібергрумінгу та сексторшену.
Секстинг – це надсилання інтимних фото чи відео з використанням сучасних засобів зв’язку. Діти можуть надсилати такі матеріали як знайомим, так і не знайомим їм у реальному житті людям. Матеріали подібних переписок можуть бути оприлюднені, що часто призводить до кібербулінгу та цькувань дитини у школі.
Кібергрумінг – це процес комунікації із дитиною в Інтернеті, під час якого злочинці налагоджують довірливі стосунки з дитиною з метою сексуального насильства над нею у реальному житті чи онлайн. Вони можуть змушувати дітей виконувати певні сексуальні дії перед камерою. Злочинці свідомо будують своє спілкування з дитиною так, аби викликати в неї теплі почуття та довіру, показати, що вона цінна та унікальна. Вони можуть прикидатися однолітками дитини, пропонувати роботу моделлю, дарувати подарунки тощо.
Сексторшен – налагодження довірливих стосунків із дитиною в Інтернеті з метою отримання приватних матеріалів, шантажування та вимагання додаткових матеріалів або грошей.
Звертаємо увагу: якщо дитина стала жертвою секстингу, кібергрумінгу чи сексторшену, необхідно звернутися до поліції.
Джерело: за матеріалами:https://mon.gov.ua/ua/osvita/pozashkilna-osvita/vihovna-robota-ta-zahist-prav-ditini/bezpeka-ditej-v-interneti