Рекомендації психолога КНП «Чернігівська обласна лікарня» ЧОР

Людям з хворобою Альцгеймера потрібна підтримка близьких та вчасне лікування, щоб сповільнити розвиток дегенеративних змін.

При наявності підозри на те, що хтось із близьких схильний до цього захворювання психолог «Неврологічного відділення для хворих з порушенням мозкового кровообігу» КНП «Чернігівська обласна лікарня» ЧОР Вамуш Наталія Сергіївна професійно проведе тестування хворих, з метою виявлення початкових когнітивних розладів та функції пам’яті, і в разі необхідності направить на консультацію до лікаря невропатолога чи психіатра для вироблення тактики корекції лікування.

Попередній запис за телефоном (099)-222-20-76 при наявності електронного направлення

від лікаря загальної практики та сімейної медицини.

Ми повинні визнати необхідність своєчасності діагностики хвороби Альцгеймера. Важливо діяти вчасно, на упередження, перед тим як наслідки патології почнуть прогресувати. Найчастіше порушення при хворобі зачіпають вісім доменів:

• пам’ять;
• мовні навички;
• здатність сприймати навколишнє;
• конструктивні здібності;
• орієнтування в просторі, часі й власній особистості;
• навички вирішення проблем;
• функціонування;
• самозабезпечення.

На ранній стадії перше, що насторожує, так це розлад короткочасної пам’яті, наприклад, нездатність згадати недавно вивчену інформацію. Подальший розвиток хвороби характеризується втратою довготривалої пам’яті. З кожним днем хворим важче стає робити елементарні речі: одягатися, умиватися, приймати їжу. Відбувається дегенерація нервових клітин тієї ділянки мозку, який переробляє пізнавальну інформацію. Хвороба Альцгеймера прогресує поступово, спочатку непродумані вчинки списуються на старість або стрес, проте потім вони переходять в стадію критичного розвитку. Для прогресуючого стану характерні порушення вищих психічних функцій – пам’яті, мислення, емоцій, ідентифікації себе як особистості. Поступово людина зникає як особистість, втрачає здатність до самообслуговування. На останній стадії захворювання він повністю залежить від стороннього догляду.

До симптомів, які передують помітному загальному ослабленню пам’яті, належать різноманітні порушення поведінки, такі як, наприклад, ослаблення емоційного контролю. Тоді людина стає дратівливою, легко впадає у злість із яких завгодно приводів, або починає плакати в ситуаціях, які раніше зносила цілком нормально. У суспільних контактах з’являються неадекватні щодо ситуації дії та слова. Зрештою, людина працьовита, яка цілком давала собі раду з численними обов’язками, мотивована дбати про своє здоров’я та вигляд, стає неактивною, занедбує обов’язки, перестає піклуватися про зовнішність, лежить у ліжку або сидить у кріслі годинами, уникає дружніх або сімейних контактів. Досить рано у хворого проявляються проблеми з мовленням. За добре збереженої здатності будувати речення проявляються семантичні порушення, тобто труднощі з розумінням слів, пов’язані насамперед із дефіцитом пам’яті. Такий хворий не може згадати слово, але здатен його описати. Наприклад, замість слова «веделка» скаже «ота довга штука, якою я маю їсти». Потім настане виразна інтелектуальна деградація: хворий може стати надміру балакучим, причому словниковий запас і зв’язність мови сильно зменшуються. Також настає нездатність розрізняти емоційні аспекти висловлювань. Мова стає тихою, монотонною. В крайніх стадіях хвороби людина взагалі втрачає здатність розмовляти.

Для діагностики пацієнта с підозрою на хворобу Альцгеймера, використовується клінічна бесіда з одночасним аналізом психічного статусу пацієнта. Детально вивчається історія хвороби, супутні захворювання, особливості поведінки, скарги.

Бесіда з членами родини також доречна при оцінці перебігу хвороби, оскільки близькі можуть надати важливу інформацію про рівень повсякденної активності людини і про поступове зниженні його розумових здібностей. Для цього існує опитувальник родичів про когнітивні порушення у літніх людей.

При тестуванні самого пацієнта, йому пропонується:

• запам’ятати і повторити кілька слів;
• прочитати і переказати незнайомий текст;
• провести нескладні математичні обчислення;
• відтворити візерунки;
• знайти спільну ознаку;
• орієнтуватися в тимчасових, просторових показниках і так далі.

Всі дії легко виконуються при збережених неврологічних функціях мозку, однак викликають труднощі при патологічних процесах в мозкових тканинах. Інформативним є тестування із застосуванням шкали MMSE, яка складається із 30 пунктів, розбитих на групи відповідно до досліджуваних когнітивних доменів:

• орієнтування у часі;
• орієнтування у місці;
• сприйняття;
• увага і рахунок;
• пам’ять;
• мова.

Результати тестування оцінюються наступним чином:

28-30 балів – відсутність когнітивного дефіциту;

24-27 балів – помірні когнітивні розлади;

• бали – легка деменція;
• балів – деменція помірної важкості;

0-10 балів – важка деменція.

Монреальський когнітивний тест (МоСА) був обраний як один із найбільш актуальних коротких комплексних тестів для діагностики помірних когнітивних розладів,що дозволяє провести оцінку різних когнітивних доменів:

• виконавчих функцій;
• зорово-конструктивного сприйняття і праксису;
• уваги і концентрації;
• рахунку;
• мови;
• пам’яті;
• абстрактного мислення;
• орієнтації.

При підрахунку загальної кількості балів за шкалою МоСА додається 1 бал, якщо обстежуваний отримав лише середню освіту (12 років або менше), якщо загальна сума не перевищуватиме максимальний бал 30. Максимальний результат за цим тестом – 30 балів. Остаточна сума балів 26 і більше розглядається як норма. Простий тест малювання годинника застосовується як скринінговий для синдромальної діагностики деменцій та помірних когнітивних розладів різної етіології. Помилки при його виконанні відображають порушення в доменах виконавчих функцій та зоро-просторового праксису. Більш детальну оцінку когнітивних функцій можна отримати при використанні шкали ADAS-cog.

• Треба враховувати, що при хворобі Альцгеймера можуть бути також прояви депресії:
• пригнічений настрій;
• зниження активності;
• негативна оцінка дійсності.

Не рідко пацієнт має хворобливі фантазії, найчастіше це стосується страху переслідуваня та страху бути обікраденим. Для вивчення емоційно-вольової сфери пацієнта застосовується госпітальна шкала депресії та тривоги (Hospital Anxiety and Depression Scale – HADS). Шкала містить 14 тверджень:

• 7 із яких призначені для оцінки рівня тривоги і позначені літерою «Т» (непарні твердження);
• 7 інших – депресії (парні твердження), позначені літерою «Д».

Кожне твердження має 4 варіанти відповідей, що оцінюються балами від 0 до 3. Підрахунок балів робимо окремо для категорії тривоги та депресії.

Сума балів від:

• 0 до 7 свідчить про відсутність клінічно значимих ознак тривоги чи депресії;
• 8 до 10 балів про субклінічно виражену тривогу чи депресію;
• 11 балів і більше – клінічно виражену тривогу чи депресію.

Треба зазначити, що самотність людини, яка супроводжується зниженням соціальних контактів, також впливає на рівень когнітивних функцій. Чим більше людина асоціалізована, тим більше ймовірність розвитку нейродегенеративних розладів. Активна життєва позиція допомагає захистити мозок від початку захворювання. І навпаки, бажання бути на самоті, якраз і є одним з перших проявів симптомів. З часом наш мозок опрацьовує вкрай малу кількість сигналів з навколишнього світу. Про це свідчать такі ствердження, як «час впливає скоріше», «знову Новий рік». Натомість, життя дітей та молоді, переповнене подіями, новою інформацією, не так швидко спливає. Це пов’язано з тим, що мозок обробляє постійно багато нових сигналів. Як висновок, для профілактики і запобіганню хвороби рекомендовано читання нових творів, настільні ігри, подорожі, розв’язування кросвордів. Постійні вправи для мозку, тренування пам’яті. Для тренування пам’яті використовують вправи на вивчення і відтворення слів, малюнків, предметів, змістовних фрагментів.

Хвороба Альцгеймера — це неухильно прогресуюче захворювання, яке може просто «стерти» людину. Тому, при появі тривожних симптомів, краще не затягувати, а звернутися до фахівців. Вчасна діагностика уповільнить процес прогресування та покращить якість життя хворого.